Вели́кая францу́зская револю́ция (фр. Révolution française) — крупнейшая трансформация социальной и политической системы Франции, приведшая к уничтожению в стране Старого порядка (Ancien Régime) и абсолютной монархии, и провозглашению Первой французской республики (сентябрь 1792 года) де-юре свободных и равных граждан под девизом «Свобода, равенство, братство».
Началом революции стало взятие Бастилии 14 июля 1789 года, а окончанием историки считают 9 ноября 1799 года (переворот 18 брюмера Наполеона Бонапарта)
Наполеоновские войны оказали противоречивое влияние на европейскую историю. Являясь захватническими по своему характеру, они сопровождались грабежами и насилием над целыми народами. В них погибло около 1,7 млн человек. В то же время буржуазная империя Наполеона подтолкнула феодальные страны Европы на путь капиталистического развития. На территориях, оккупированных французскими войсками, частично были уничтожены феодальные порядки, введены новые законы.
Объяснение: это с поурочки мамытакже можно найти и инете)))
У ІІІ ст. Римська імперія занепадає. Міжусобні війни за владу всередині держави, напади варварів порушили її єдність і нормальні торговельні зв’язки між провінціями. Зросли податки на утримання армії, чиновників, на подачки пролетаріату, влаштування видовищ. Прийшли в запустіння землі, зменшилися врожаї, почався занепад ремесел і торгівлі.
Рабська праця перестала давати рабовласникам такий прибуток, як раніше. Раби не були зацікавлені в результатах своєї праці, оскільки за свою роботу нічого не отримували. За першої-ліпшої нагоди вони втікали або повставали. Утримання рабів обходилося дорого: щоб тримати їх у покорі, потрібно було утримувати стражників та наглядачів.
Починаючи з ІІІ ст., власники великих земельних маєтків ділили свою землю на невеликі ділянки і надавали їх для обробітку рабам. Таким рабам дозволяли мати сім’ю, будинок, власне невелике господарство. За користування землею вони платили орендну плату та віддавали певну частину врожаю.
Величезні земельні володіння неможливо було обробити лише за до рабів. Тому землевласники почали надавати земельні ділянки в оренду вільним селянам, розореним городянам та іншим збіднілим людям. Таких орендарів називали колонами.