Объяснение:
Карл Великий-Король франків, король лангобардів, герцог Баварії, імператор заходу.
Основні напрямки діяльності:
1. Розширення територій Франкської держави.
2. Формування феодальних відносин у Західній Європі.
3. Створення упорядкованого християнської держави.
4. Розвиток освіти.
Основні підсумки діяльності:
1. За час його царювання франки здійснили 53 походи, з них 27 очолював сам Карл. Територія держави за час її правління збільшилася вдвічі.
2. Вища знать країни, пов'язана з Карлом ленною присягою, зобов'язана була бути на війну з підвладними людьми. З 789 Карл неодноразово видавав укази, що наказували кожній вільній людині знайти собі сеньйора, під керівництвом якого він повинен служити. Збільшувалося число залежних селян.
3. Імператор будував свою державу на релігійному фундаменті, державний устрій було підпорядковано християнським принципам. Прийнявши на себе місію "захисника Церкви", Карл підпорядкував її собі, а для зміцнення політичного впливу своєї держави він використовував проповідь християнства.
4. У 787 був виданий указ про створення шкіл при монастирях, в 789 — про обов'язкову освіту всього вільного чоловічого населення (залишився невиконаним). При дворі склався вчений гурток на чолі з Карлом, названий Академією.
За свої заслуги ще за життя Карл отримав прізвисько»Великий".
Петр заставил служить дворян - именно при нем сложилось в особое сословие российское "шляхетство" и выставило к подножью трона свои требования. Дворянство было главной опорой трона, но и главной угрозой для российского монарха, на протяжении ста лет исходила угроза именно от дворянства. Петр I создал и силу - гвардию, на протяжении всего XVIII в. выступавшую в качестве главного вершителя судеб монархов и претендентов на престол.
После смерти императора 28 января 1725 г. новая знать, воспитанная Петром I, - Меншиков, Толстой и другие - под прикрытием гвардии добилась провозглашения вдовы Петра Екатерины I (1725 - 1727 гг.) самодержавной императрицей.