Объяснение:
У тексті документа її автори називають територію держави Військом Запорозьким, Малою Руссю, Україною[9].
Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі (стаття 6). Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину.
Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною, та Генеральна Старшина: «Тому ми, Генеральна Старшина, кошовий отаман та все Військо Запорізьке, домовились і постановили з Ясновельможним гетьманом при елекції його вельможності таке право, яке має бути вічно у Війську Запорізькому збережено: у Вітчизні нашій першість серед радників належить Генеральній Старшині — як через респект до їх урядів головних, так і постійній при гетьманах резиденції; після них ідуть городові полковники, які будуть пошановані за громадських радників.»[10]. У період між сесійними зборами Генеральної Ради гетьман виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження були значно обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Йому також було заборонено створювати якусь власну адміністрацію, він не міг застосовувати покарання до винних. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді.
В III розділі документу зазначена хозарська гіпотеза походження козацтва та союзницькі наміри щодо співпраці з Кримським ханством:
ответ:Порушення Московською державою прав і вольностей Війська
Запорозького;
українці вимушені брати участь у Північній війні, воювати не
просто за чужі, а навіть за невигідні для неї інтереси
обмеження гетьманської влади, підпорядкування козацьких військ
московським воєнначальникам, введення в українські міста
московських військових залог та гарнізонів;
плани Петра І щодо реорганізації козацького війська, перетворення
його на регулярні драгунські полки;
плани царя щодо ліквідації автономії Гетьманщини, з метою
централізації влади, уніфікації адміністративних та соціальних
відносин.
Перемога у війні будь_якої сторони несла загибель Українській
державі. Якщо переможе Карл ХІІ і його ставленик С.Лещинський,
то Україна як союзник Росії дісталась би Польщі, а у разі перемоги
Петра І і Августа ІІ українські землі чекав поділ між Росією і
Польщею.
Объяснение: