на мою думку 1. які течії переважали в українському русі галичини в 60—70-х рр. xix ст.? 2. чим можна пояснити розкол, що виник в українському русі?
радикальна течія в українському русі галичини. вихід українського руху (як москвофілів, так і народовців) на широку політичну арену був наслідком розгортання в європі політичних рухів, поширення модерних європейських політичних теорій, зокрема соціалізму. новий імпульс українському руху в галичині дала східноукраїнська інтелігенція, яка на той час була більш освіченою та обізнаною в європейських політичних теоріях. цьому сприяла, зокрема, діяльність м. драгомано-ва, який закликав молодь підвищувати свій інтелектуальний рівень, знайомитись із кращими надбаннями культури й науки. на його заклики відгукнулася невелика група західноукраїнської молоді. так в українському русі виникла ще одна течія — радикальна.
перші прибічники м. драгоманова з’явились у віденському клубі українських студентів «січ». наприкінці 70-х рр. xix ст. його ідеї підтримували два львівські студентські гуртки: «академічний гурток» (перебував під впливом старорусинів) і народовський «дружній лихвар». згодом коло їхніх прихильників розширювалося. найбільш здібними послідовниками поглядів м. драгоманова стали іван франко та михайло павлик.
свою діяльність представники нової течії розпочали з активної пропагандистської роботи. із 1876 р. м. павлик та і. франко редагували журнал «друг». вони відкинули «язичіє», яким публікувався журнал, і перейшли на українську народну говірку. свої перші критичні статті діячі спрямували проти старорусинів. згодом вони зачепили й народовців, висміюючи їх за невисоку якість літературної продукції та консерватизм. проте основний удар припав на духовенство, яке радикально налаштована молодь намагалась усунути від керівної ролі в духовному житті суспільства. таку гостру критику неоднозначно сприйняли як провідники українського руху, так і загалом західноукраїнське суспільство.
Во времена правления хана Узбека (1313—1341) и его сына Джанибека (1342—1357) Золотая Орда достигла своего расцвета. В начале 1320-х годов Узбек-хан провозгласил ислам государственной религией, пригрозив «неверным» физической расправой. Мятежи эмиров, не желавших принимать ислам, были жестоко подавлены. Время его ханствования отличалось строгой расправой. Русские князья, отправляясь в столицу Золотой Орды, писали духовные завещания и отеческие наставления детям, на случай своей там погибели. Несколько из них, действительно, были убиты. Узбек построил город Сарай аль-Джедид («Новый дворец»), много внимания уделял развитию караванной торговли. Торговые пути стали не только безопасными, но и благоустроенными. Орда вела оживлённую торговлю со странами Западной Европы, Малой Азии, Египтом, Индией, Китаем. После Узбека на престол ханства вступил его сын Джанибек, которого русские летописи называют «добрым».
Подавляющей частью ордынского войска являлась конница, использовавшая в бою традиционную тактику ведения боя мобильными конными массами лучников. Её ядром были тяжеловооружённые отряды, состоявшие из знати, основой которых была гвардия ордынского правителя. Помимо золотоордынских воинов, ханы набирали в войско солдат из числа покорённых народов, а также наёмников из Поволжья, Крыма и Северного Кавказа. Основным оружием ордынских воинов был лук, которым ордынцы пользовались с большим мастерством. Широко распространены были и копья, применявшиеся ордынцами во время массированного копейного удара, следовавшего за первым ударом стрелами. Из клинкового оружия наиболее популярными были палаши и сабли. Распространено было и ударно-дробящее оружие:булавы, шестопёры, чеканы, клевцы, кистени.