Храм (от праслав. *chormъ > храмъ — «дом»[1]) — культовое сооружение, предназначенное для совершения богослужений и религиозных обрядов. Значение храмов часто гораздо шире обрядовых функций, ими выполняемых, и религиозных идей, которые они воплощают. В символике архитектуры и декоративного убранства храмов раскрываются представления о мироздании, во многие эпохи (особенно в Средние века в Европе) храмы были местом общественных собраний, торжественных церемоний, имели мемориальный характер, обладали правом убежища.
Храм — архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів. Слово «храм» запозичено українською мовою з церковнослов'янської. Відповідне давньоруське слово з повноголоссям, що й досі збереглося в українській мові — це «хором(и)». У зв'язку з тим, що слово «храм» у значенні «дім» вживалося здебільшого у релігійних текстах, воно набуло значення «Божий дім, церква, храм». Жерці це люди, які з дитинства виховувалися в храмах, вивчали науку і магічні знання, і служили богам. Так само вони були головними носіями і хранителями культур у всіх народів. Ста́туя (лат. statua, від statuo «ставлю») — твір круглої скульптури, що зображує людину або тварину (подеколи також міфологічні і/або фантастичні істоти); один з основних видів скульптури. Статуї мають тривимірний об'єм і, зазвичай, встановлюються на постаменті. Невеликі статуї, якими прикрашають інтер'єр, називають статуетками. Окремо поставлена статуя широко використовується для оздоби садів, фасадів палаців. В добу бароко статуї ставили на парапеті дахів задля підвищення виразності фасаду. В подібній якості використовували також великі вази чи маленькі обеліски. Саркофа́г (дав.-гр. σαρκοφάγος, буквально «пожирає м'ясо»; спочатку — назва породи вапняку) — труна, невелика гробниця. Поширені вже в Давньому Єгипті, античній Греції і Римі, саркофаги часто виготовлялися з цінних матеріалів (дорогих порід дерева або дорогоцінних металів, наприклад, знаменитий золотий саркофаг Тутанхамона) і прикрашалися розписом, скульптурою, написами. Поміщалися в похованнях, храмах. Написи на староєгипетських саркофагах містять ім'я померлого, а також заклинання і молитви звернені до богів і покликаний охороняти і захистити тіло померлого від всякого зла. Староєгипетські саркофаги робили з дерева і покривали мідними позолоченими або золотими листами. Мумія — збережене бальзамуванням тіло. Мумією називається тіло не тільки людини, але і будь-якої іншої живої істоти, піддане спеціальній хімічній обробці, у результаті якої припиняється чи сповільнюється процес розкладання тканин. Варто розрізняти штучно і природно муміфіковані тіла.
