Сословно-представительная монархия - форма феодального государства, при которой власть короля или крупных территориальных князей (в Германии, Нидерландах) сочеталась с наличием сословно-представительных учреждений. Складывалась в большинстве стран Европы в 13—14 вв. (в Кастилии в 12 в., в Венгрии и Польше в 15 в.) в процессе формирования общегосударственных сословий (в масштабе целых стран) и органов сословного представительства — центральных (парламент в Англии, Генеральные штаты во Франции, кортесы в Испании, сейм в Польше, Чехии, риксдаг в Швеции и др.) и местных (например, провинциальные штаты во Франции и Нидерландах, воеводские сеймики в Польше и др.). Сословное представительство в виде земских соборов существовало также в России в 16—17 вв.
Культу́ра Гре́ції розвивалася впродовж тисяч років, починаючи від егейської культури, продовжуючи особливо бурхливо розвиватись у класичну добу, а пізніше через вплив на Стародавній Рим та еллінізований Схід виразилась у культурі Візантійської імперії. Доба османського панування істотно вплинула на сучасну грецьку культуру, однак історики провідну роль у пожвавленні грецької національної культури віддають Грецькій війні за незалежність 1821–1829 років.
Сучасна Греція — спадкоємиця культури Стародавньої Греції і вважається колискою західної цивілізації, батьківщиною світової демократії[1], західної філософії[2], основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру[3] та Олімпійських ігор сучасності. Грецька мова має найдовшу історію серед усіх мов індоєвропейської групи, адже нараховує 34 століття тільки писемного періоду[4]. На основі грецької абетки виникли латиниця та кирилиця.