М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
AlilKris
AlilKris
11.07.2020 11:26 •  История

Які функції виконує сім'я та шлюб у 19 столітті на початку 20-го​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
123Лёшка321
123Лёшка321
11.07.2020
Подготовкой реформы занимались крупные помещики-крепостники. почему они вдруг согласились пойти на компромисс? в начале своего правления александр держал речь перед московским дворянством, в которой озвучил одну простую мысль: «лучше отменить крепостное право свыше, нежели дожидаться, как оно само собою станет отменяться снизу». его опасения были не напрасными. за первую четверть xix века было зарегистрировано 651 крестьянское волнение, за вторую четверть этого столетия - уже 1089 волнений, а за последнее десятилетие (1851 - 1860 гг.) - 1010, при этом 852 волнения пришлось на 1856-1860 годы. помещики предоставили александру более сотни проектов будущей реформы. те их них, которые владели имениями в нечерноземных губерниях, готовы были отпустить крестьян и дать им наделы. но эту землю должно было выкупить у них государство. помещики черноземной полосы хотели сохранить в своих руках как можно больше земли. но окончательный проект реформы составлялся под контролем государства в специально образованном секретном комитете. подложная воля
4,5(42 оценок)
Ответ:
annamos16
annamos16
11.07.2020

Відповідь:

Пояснення:

Кінець XIX — початок ХХ століття називають «золотою добою» українського меценатства.

В кінці XIX — початку ХХ століття внаслідок соціально-економічних перетворень, викликаних відміною кріпацтва, розвитком ринкових відносин та підприємництва відбувається активізація суспільно-культурної діяльності. Розширилось і поле діяльності меценатів. Вони робили вигідні замовлення художникам, оплачували їх закордонні творчі поїздки, купляли твори мистецтва з виставок, засновували власні галереї, залучали до співпраці діячів культури та мистецтва. Виробилась своєрідна система так званого «малого меценатства», яка сприяла зібранню мистецької спадщини в приватні колекції. Серед таких приватних колекцій, колекції О. М. Алфьорова, К. М. Скаржинської, Б. Г. Філонова, І. І. Шараневича. Під час виставки церковної старовини в Петрограді збирались кошти потерпівшим у Першій світовій війні солдатам. До виставки долучились і українські колекціонери: Б. І. Ханенко представив хрести, ікони із свого зібрання, О. О. Бобринський — емалі. В свою чергу, митці не вважали за сором звернутись з проханням про фінансову до до меценатів. В цей час меценати представляють дві групи: фундатори та організатори. Меценати пропагували свої надбання, поширювали наукові знання, утворювали благодійні фонди. Наприклад, до бібліотеки Київського Товариства охорони пам'ятників старовини і мистецтва Б. І. Ханенко передав шість томів власних «Старожитностей Придніпров'я». Подружжя Ханенків видало також каталог власної колекції «Зібрання картин італійської, іспанської, фламандської, голландської та ін. шкіл» (1899). Меценати Львова В.Дідушицький, А.Потоцький, Л.Сапега заснували доброчинну організацію ім. К.Шайнохи з метою до науковцям та літераторам. Досить популярним стає садове меценатство. У родових маєтках збирались предмети декоративно-прикладного мистецтва, картини, скульптури, бібліотеки. Самі ж садиби були шедеврами садово-паркового й архітектурного мистецтва.

4,5(13 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ