Дійсно, творчість Шевченка — найвище досягнення нової української літератури. Його прекрасні твори набули великого світового значення. А теми для них він брав із життя народу. Читаєш твори Тараса Григоровича, й ніби сама Україна постає перед очима. То вона «безталаннавдова», то «оновленаземля», де «врага не буде, супостата». Та якою б не поставала Україна зі сторінок Шевченкових творів, завжди вона — найулюбленіша, і заради неї, заради її щастя поет готовий принести в жертву себе і своє життя.
Тарас Шевченко був справжнім патріотом України. Твори його були присвячені землякам, боротьбі за їх визволення й щастя. Життєвий і творчий шлях славетного поета — яскравий приклад нерозривної єдності батьківщини і її дітей.
Значення творчості Шевченка в історії української літератури — величезне. Літературна творчість Тараса Григоровича була багатогранною: прекрасний лірик, поет-громадянин, талановитий прозаїк, цікавий драматург. Він став учителем цілої плеяди видатних українських поетів і письменників. Його шляхом пішли Марко Вовчок, Іван Нечуй-Левицький, Іван Франко, Панас Мирний, Леся Українка тощо.
Постать Тараса Шевченка — це постать народного співця, пророка. Тож нехай його твори-думи завжди будуть з нами, як пісня, як мова, як Батьківщина…
Объяснение:
Ось Олесь Бузина написав твір про Тараса Шевченка, тепер в могилі лежить
Число Війська Запорозького простягатиметься до 40000 чоловік і складання списків доручається гетьману; дозволяється вписувати в козаки як зі шляхетських, так і з королівських маєтків, почавши від Дніпра, на правій стороні в Димері, в Горностайполі, Користишові, Паволочі, Погребищі. Прилуці, Вінниці, Браславлі, Ямполі, в Могильові, до Дністра, а на лівій стороні Дніпра в Острі, Чернігові, Ніжині, Ромнах, навіть до Московського рубежу. 2) Чигирин з округом повинен завжди перебувати у володінні гетьмана Запорозького. 3) прощення козакам і шляхті, яка з'єдналася з козаками. 4) у тих місцях, де житимуть реєстрові козаки, коронні війська не можуть займати квартир. 5) у тих місцях, де знаходитимуться козацькі полки, жиди не будуть терпимі. 6) про унію, про церкви і маєтки їх буде зроблено постанову на майбутньому Сеймі; король дозволяє, щоб київський митрополит засідав у Сенаті. 7) усі посади та чини у воєводствах Київському, Чернігівському та Брацлавському король обіцяє роздавати