Анализируются государственные инициативы по программе приватизации объектов государственного сектора, по вопросам регулирования налоговой политики, поддержки бизнеса, продажи акций населению страны. Показаны результаты работы второго консервативного кабинета М. Тэтчер, которые были обусловлены объективными тенденциями общественного развития страны. Автор отмечает, что при реализации правительственных мер обнаружились проблемы, которые впоследствии привели к кризису политики консерваторов.
Важно отметить, что данный автор останавливается на основных моментах внешней политики во времена М.Тэтчер и Дж. Мейджора. Среди наиболее ярких зарубежных работ выделяются монографии американского политолога Дэвида Сирайта и британского историка Николса Кроусона.
Объяснение:
Тиберий Гракх ехал мимо полей и увидел множество рабов. И как образованный человек он понял, что это к хорошему не приведёт. Он пытался стать частью сената, везде выступал и говорил речи о большом кол-ве рабов и что это не хорошо. В сенате могли быть тольго богачи, и закон Тиберия гласил: что у богатых нужно отнять часть их имения и отдать беднякам, но весь урожай с этого участка продавать нельзя. И так-как в сенати были только богачи, то конечно они были против этого закона. И в итоги Тиберия Гракха убил же сам сенат, этим же нарушив закон. После дело продолжал его брат Гай Гракх и все бедняки продолжали его поддерживать. Но из-за гнева всего сената он покончил жизнь самоубийством. Спустя несколько лет закон был отменён и бедняком снова начали разорять.
1941—1944 рр. — існування нацистського окупаційного режиму в Україні
Вересень 1942 р. — початок масового вивозу людей до Німеччини на примусові роботи (остарбайтери)
У всіх окупованих країнах німецький уряд запроваджував «новий порядок». Проте в різних країнах він мав свої відмінності, що залежали від ролі, яку нацисти відводили їм у своїй імперії. Українські землі передбачалося перетворити на «життєвий простір» для «арійської раси», тому вони мали стати джерелом постачання продукції та сировини для «нової Європи». Народи, які населяли окуповані території, підлягали знищенню або виселенню. Після завершення війни передбачалася колонізація або онімечення загарбаних територій.
«Новий порядок» передбачав: створення системи масового знищення людей, системи пограбування, системи експлуатації людських і матеріальних ресурсів. Особливістю німецького «нового порядку» був тотальний терор, який здійснювали каральні органи — державна таємна поліція (гестапо), збройні формування служби безпеки (СД) та озброєні загони НСДАП (СС). Із місцевого населення формувалися допоміжна поліція, низові ланки окупаційної адміністрації — бургомістри в містах, старости — у селах. Загалом окупаційні формування становили близько 350 тис. осіб