В історії формування східних слов’ян можна виділити декілька періодів: протослов’янський, праслов’янський і давньослов’янський (слов’янський).
Перший період, що охоплює період III—II тис. до н. е., коли між Дніпром та Віслою, на південь від прип’ятського Полісся, формується група споріднених індоєвропейських землеробських племен.
Під час другого періоду (II—І тис. до н. е.) відбувається освоєння нових районів на лівобережжі Дніпра. У цей період праслов’яни вступають у складні стосунки з кочовими народами українського степу — кіммерійцями, скіфами. Завдяки скіфам праслов’яни були втягнуті у відносини з античним світом.
Після загибелі Великої Скіфії у слов’ян настав новий етап розвитку. Почало формуватись власне слов’янське суспільство. Вони утворили власні об’єднання племен зі своєю соціальною, політичною структурою.Отже, давні слов’яни в 5-7 ст. наблизилися до створення держави. На переддержавний рівень суспільства в давніх слов’ян указує й те, як вони облаштовували свої поселення. Менші з поселень скупчувалися навколо більших - своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісничими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це Зимненське городище.
Среди историков существуют разные точки зрения на последствия политической раздробленности Руси. Одни считают, что раздробленность привела к упадку Руси (Первая точка зрения), другие, напротив, к расцвету русских земель (вторая точка зрения). Ниже перечислены факты. Используя их, составьте аргументы в поддержку каждой из данных точек зрения. Укажите, какую из указанных точек зрения подтверждает приведённый вами аргумент. 1. Основание городов - Звенигорода, Дмитрова, строительство храмов - аргумент в поддержку точки зрения. 2. Завоевание Батыем Руси - аргумент в поддержку точки зрения. 3. Попробуйте подобрать другие аргументы в защиту той и другой точек зрения. вот таквот
В истории Михаил Федорович остался как спокойный, мирный монарх, легко поддающийся влиянию своего окружения, за что и получил прозвище – Кроткий. Он был религиозным человеком, как и его отец. Царь Михаил Федорович был человек мягкий, добрый. Своими душевными качествами он производил на народ самое выгодное впечатление. Доброта царя не допускала возможности предположить, что какая-нибудь несправедливость могла исходить от такого великодушного царя, а если и случалось что-нибудь подобное, то в глазах народа вся ответственность падала на лиц, стоявших между ним и верховной властью. Михаил Фёдорович в конце жизни не мог ходить, его возили в возке. От «многого сидения» организм царя Михаила ослаб, а современники отмечали в его характере меланхолию.
В історії формування східних слов’ян можна виділити декілька періодів: протослов’янський, праслов’янський і давньослов’янський (слов’янський).
Перший період, що охоплює період III—II тис. до н. е., коли між Дніпром та Віслою, на південь від прип’ятського Полісся, формується група споріднених індоєвропейських землеробських племен.
Під час другого періоду (II—І тис. до н. е.) відбувається освоєння нових районів на лівобережжі Дніпра. У цей період праслов’яни вступають у складні стосунки з кочовими народами українського степу — кіммерійцями, скіфами. Завдяки скіфам праслов’яни були втягнуті у відносини з античним світом.
Після загибелі Великої Скіфії у слов’ян настав новий етап розвитку. Почало формуватись власне слов’янське суспільство. Вони утворили власні об’єднання племен зі своєю соціальною, політичною структурою.Отже, давні слов’яни в 5-7 ст. наблизилися до створення держави. На переддержавний рівень суспільства в давніх слов’ян указує й те, як вони облаштовували свої поселення. Менші з поселень скупчувалися навколо більших - своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісничими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це Зимненське городище.