История Англии началась с вторжения германских племён — англов, саксов, ютов, фризов и созданием ими на территории нескольких раннефеодальных государств. История же самой Британии началась гораздо раньше с появлением на острове первых гоминид (клектонская культура), или с появлением первых людей современного типа после окончания последнего оледенения, в эпоху мезолита. C IX—VIII веков до н. э. в Британию активно переселялись кельты. Под давлением государства гуннов и ослаблением Римской империи к 410 году с острова ушли римляне и вторглись волнами англосаксы, сформировавшие здесь 7 своих королевств (объединённые затем в одно королевство Англию) и ставшие главными правителями этих земель (кроме территорий Уэльса и Шотландии).
Перша столиця України (рос. Первая столица) — радянське означення Харкова, пов'язане з тим, що з 1919 по 1934 роки це місто було столицею УСРР. Попри те що культурним і політичним центром країни був Київ, вибір столиці більшовиками припав на Харків, оскільки в Києві більшовики мали слабкі позиції і він був розташований ближче до фронту, що в сумі могло спричинити до реального, а не декларативного самоуправління УСРР [1]. Столичний статус Харкова на якийсь час змістив сюди центр культурного життя країни, з чим пов'язані такі явища, як харківський правопис і «розстріляне відродження».
За межами Харкова поняття «перша столиця» щодо цього міста викликає скептицизм, оскільки Київ на момент проголошення в Харкові УРСР уже був столицею УНР, до того ж саме Київ щонайменше з 9 ст. був історично загальновизнаним політичним і культурним центром України (зокрема в часи Київської держави і Гетьманщини). Тим не менше, воно є однією з основних підстав сучасних столичних амбіцій Харкова, зокрема ідеї перенесення в місто офісу Конституційного суду України. Деякі критики цього поняття називають Харків «столицею голодомору», бо тільки після знищення кількох мільйонів українців більшовики наважилися перенести столицю до Києва.
Объяснение: