Скасовано невигідні для Гетьманщини Переяславські статті 1659 р.
Гетьманщина розривала союз із Московською державою і відновлювала свій державний зв'язок з Річчю Посполитою на умовах Гадяцької угоди 1658 р.
Вилучалася стаття про створення «князівства Руського».
Гетьманщина отримувала право лише на автономію на чолі з гетьманом.
Гетьман позбавлявся права зовнішньополітичних зносин, зобов'язувався брати участь у воєнних діях польської армії проти Московської держави і не нападати на Кримське ханство.
Більшість козацтва і старшини Лівобережної України, де переважали проросійські орієнтації, виступили проти угоди і відмовилися визнавати владу Ю. Хмельницького. Спроби гетьмана поширити свій вплив на Лівобережжя виявилися невдалими. Усвідомлюючи свою політичну неспроможність, Ю. Хмельницький склав булаву. Правобережне козацтво новим гетьманом обрало Павла Тетерю (1663—1665 pp.), який дотримувався пропольської орієнтації, на Лівобережжі перемогу отримав кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький (1663—1668 pp.), який зробив ставку на російський уряд.
Так Українська держава розкололася на два державних утворення з орієнтацією на різні держави, з окремими урядами, які перебували у стані війни. Були створені умови для поділу України по Дніпру між Росією і Річчю Посполитою.
История Екатеринбу́рга началась в период промышленного освоения Урала в начале XVIII века. В это время на Среднем Урале, богатом природными ресурсами, активно строились чугунолитейные, медеплавильные и железоделательные заводы, среди которых особняком стал Екатеринбургский завод — крупнейшее металлургическое предприятие России тех времён и центр управления горнозаводской промышленностью всего Урала и Сибири[1]. Уже с первых лет существования Екатеринбург занимает важное место в стране — здесь располагались монетный двор, обеспечивающий казну медной монетой, и гранильная фабрика, изготавливающая украшения и предметы интерьера для императорского двора. В конце XVIII века на Урале появился новый административный центр — Пермь, и Екатеринбург стал уездным городом Пермской губернии, коим оставался вплоть до 1917 года. После установления советской власти Екатеринбург вновь становится главным центром Урала, с 1924 по 1991 год город носил название Свердло́вск[2]. На советский период пришлось наиболее интенсивное развитие города: во время индустриализации развернулось массовое промышленное и жилое строительство, в годы Великой Отечественной войны Свердловск стал крупнейшим эвакопунктом, а в период холодной войны — одним из ключевых центров «оборонки». В начале 1990-х наступил кризис и экономике города пришлось перестраиваться в связи с новыми потребностями. Современный Екатеринбург является одним из крупнейших центров притяжения в России, по ряду социально-экономических показателей уступая лишь Москве и Санкт-Петербургу[
Скасовано невигідні для Гетьманщини Переяславські статті 1659 р.
Гетьманщина розривала союз із Московською державою і відновлювала свій державний зв'язок з Річчю Посполитою на умовах Гадяцької угоди 1658 р.
Вилучалася стаття про створення «князівства Руського».
Гетьманщина отримувала право лише на автономію на чолі з гетьманом.
Гетьман позбавлявся права зовнішньополітичних зносин, зобов'язувався брати участь у воєнних діях польської армії проти Московської держави і не нападати на Кримське ханство.
Більшість козацтва і старшини Лівобережної України, де переважали проросійські орієнтації, виступили проти угоди і відмовилися визнавати владу Ю. Хмельницького. Спроби гетьмана поширити свій вплив на Лівобережжя виявилися невдалими. Усвідомлюючи свою політичну неспроможність, Ю. Хмельницький склав булаву. Правобережне козацтво новим гетьманом обрало Павла Тетерю (1663—1665 pp.), який дотримувався пропольської орієнтації, на Лівобережжі перемогу отримав кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький (1663—1668 pp.), який зробив ставку на російський уряд.
Так Українська держава розкололася на два державних утворення з орієнтацією на різні держави, з окремими урядами, які перебували у стані війни. Були створені умови для поділу України по Дніпру між Росією і Річчю Посполитою.