оочень нужно (( Училка убъёт если не сделаю Прочитайте уривок із сучасної інциклопедії і дайте відповіді на питання: «Слов'яноруська мова, що витіснила староукраїнську, була штучним витвором, що спи-
рався тільки на церковнослов'янську мову. Українські автори 18 ст., пишучи свої твори,
свідомо чи несвідомо хотіли влитися в загальноросійський культурний контекст. Навіть
більше - вони творили його, бо російська література з їхньою участю тільки-но починала
розвиватися. Г. Сковорода філософські твори писав російською мовою, свідомо звертаю-
чись час від часу до українізмів. Служачи культурним потребам українців, і слов'яноруська
мова, і мова Г. Сковороди витісняли з ужитку вже освячену двома століттями староукра-
їнську літературну мову. Таким чином, обидві літературні мови — слов'яноруська і росій-
ська - об'єктивно відігравали деструктивну роль щодо староукраїнської мови. Але, руйнуючи староукраїнську літературну мову і відкриваючи тим самим простір для поширення в Україні російської літературної, ці штучні мови розчищали місце для творення нової української літературної мови- уже не на церковнослов'янській, а на суто народній основі"
Що ви довідалися про історію літературних мов в Україні 18 ст.?• На якій основі постала слов'яноруська мова ? Чому цю мову названо «штучним витвором»?
• Чому вона відігравала щодо староукраїнської літературної мови деструктивну роль ?
• Який зв'язок між слов'яноруською та процесами творення нової української літературної мови на народній основі?
Рэфармацыя пакінула глыбокі след у гісторыі Беларусі і мела станоўчыя вынікі. Да яе далучыліся многія магнаты з беларуска-літоўскіх зямель. Да іх ліку ставяцца Радзівілы, Сапегі, Хадкевічы, Глябовічы і інш Яны з пазіцый дзяржаўнага патрыятызму імкнуліся захаваць незалежнасць ВКЛ. Феадалы-пратэстанты (»евангелікі") падчас ўздыму Рэфармацыі займалі многія вышэйшыя дзяржаўныя пасады, пераважалі ў складзе паноў-рады. Па іх ініцыятыве быў выдадзены віленскі прывілей Жыгімонта II Аўгуста 1563 г. Гэты дакумент раўняў ў правах усю шляхту краіны незалежна ад веравызнання: і каталіцкую, і праваслаўную і пратэстанцкую. А ў 1573 г. у Рэчы Паспалітай Варшаўская канфедэрацыя прыняла акт аб свабодзе веравызнання. Яго тэкст увайшоў у ІІІ Статут ВКЛ. Пратэстанцкія школы, друкарні, шпіталі, пісьменнасць садзейнічалі распаўсюджванню ў грамадстве асветы, ідэй гуманізму, верацярпімасці, міралюбнасці. Рэфармацыя спрыяла развіццю публіцыстычнай літаратуры