Українські історики другої половини XIX — початку ХХ ст.В. Антонович, М. Костомаров, Д. Яворницький, М. Грушевськийокреслювали відносини тогочасної України із Кримським ханством
як ворожі. З'ясуйте, чи відповідає це твердження реаліям часу
1) Каутський вважав , що держава це гарант громадянського миру .
2) Соціалізм не догма, він створює нову форму суспільного розвитку.
3) Соціалізм не може існувати без демократії.
4) Каутський заперечував диктатуру пролетаріату. Вважав , що революційний перехід до нового суспільного устрою це утопія.
5) Стверджував, що зміна влади не приведе до автоматичного звільнення праці від капіталістичного гноблення.
6) Для переходу на новий суспільний лад необхідні , передусім ,економічні, моральні та інтелектуальні передумови, які повинні сформуватися в рамках існуючого устрою.
7) Каутський виступав за класовий компроміс , перехід до соціалізму мирним шляхом, через завоювання більшості у парламенті.
8) В історію економіки увійшов тим , що поставив проблему взаємозв»язку демократії та соціалізму.
У цьому полягає еволюція поглядів на державу Каутського порівняно з засновниками марксизму
Среди городов XVI в. столица Русского централизованного государства Москва занимала особенно значительное место. В середине XVI в. в Москве насчитывалось до 100 тыс. жителей. О быстром росте территории Москвы свидетельствуют и воздвигнутые вокруг посада стены: так, стены Китай-города, построенные в 1534—1535 гг., охватывали площадь в 92 га, Белого города (сооружённого в 1585—1591 гг. по линии нынешнего Бульварного кольца) — 533 га, а Земляного города (выстроенного в 1591—1592 гг. по линии нынешнего Садового кольца) — уже 1878 га. Вся московская торговля первоначально сосредоточивалась в Китай-городе, где в середине XVI в. было не менее 26 торговых рядов. В конце XVI в. в Китай-городе были построены новые каменные торговые ряды. К концу века насчитывалось много лавок, торговавших съестными припасами в Белом городе. Москва являлась центром не только внутренней, но и внешней торговли. В Москву стекались, по свидетельству современника, «купцы иноязычные — турцы и армены и немцы и литва». В XVI в. в Москве были Английский торговый двор, Панский торговый двор для купцов, приезжающих из Литвы и Польши, и Армянский торговый двор для восточных купцов. Москва была крупным потребляющим центром, получавшим продукты питания, сырьё и ремесленные изделия как из ближайшей округи, так и из более отдалённых мест: хлеб шёл из Рязани и других южных районов, рыба с Волги, масло из Вологды, соль из железные изделия из Устюжны Железопольской, пушнина с Урала и из Сибири. Заграничные товары шли в Москву через Новгород Великий, Псков и Смоленск, позднее через Архангельск. Будучи крупным ремесленным центром, Москва снабжала своими изделиями также ряд рынков. Часть московских изделий вывозилась за границу. Укреплению экономического значения Москвы в XVI в и мероприятия правительства, которое практиковало принудительные «своды» в Москву ремесленников и торговых людей из других городов.
1) Каутський вважав , що держава це гарант громадянського миру .
2) Соціалізм не догма, він створює нову форму суспільного розвитку.
3) Соціалізм не може існувати без демократії.
4) Каутський заперечував диктатуру пролетаріату. Вважав , що революційний перехід до нового суспільного устрою це утопія.
5) Стверджував, що зміна влади не приведе до автоматичного звільнення праці від капіталістичного гноблення.
6) Для переходу на новий суспільний лад необхідні , передусім ,економічні, моральні та інтелектуальні передумови, які повинні сформуватися в рамках існуючого устрою.
7) Каутський виступав за класовий компроміс , перехід до соціалізму мирним шляхом, через завоювання більшості у парламенті.
8) В історію економіки увійшов тим , що поставив проблему взаємозв»язку демократії та соціалізму.
У цьому полягає еволюція поглядів на державу Каутського порівняно з засновниками марксизму