Жорстоке поводження з рабами було висвітлено й переказами, звичаями, і законами. Лише під час Сатурналій раби могли відчувати себе більш вільно: вони вдягали шапку відпущеників і сідали за стіл своїх панів, до того ж останні іноді навіть надавали їм почесті. Весь інший час над ними вчинялось свавілля панів і управляючого.
Всіх рабів ділили на дві категорії: сільські (familia rustica) і міські (familia urbana). У кожному маєтку в главі familia rustica стояв керуючий (лат. villicus )) з числа особливо довірених рабів, що слідкував за виконанням рабами своїх обов'язків, владнував їх сварки, задовольняв їх законні потреби, заохочував працьовитих і карав винних.
Основним джерелом рабів було захоплення в полон іноземців. Саме вони становили більшість рабів у Стародавньому Римі
Объяснение: