Финляндия: сократили функции сейма, была проведена ликвидация самостоятельного финского войска, введён обязательный приём русских монет и велено вести всё делопроизводство на русском языке.
Польша: вытесняют немецкий язык, вводят обязательно делопроизводство на русском. (внедрялся в школе, на ж/д, вывесках и,т.п.) В 1885 году упразднён Польский банк , который превратился в Варшавскую контору Петербуржского банка, изъята польская монета.
Прибалтика:Православная церковь при содействии Синода и Министерства Внутр. дел начинает практиковать обращение в православие латышей и эстонцев. Применяются меры вытеснения немецкого влияния. Обязательное делопроизводство на русском.
Украина и Белоруссия: продолжение политики, направленной на укрепление православия, слияние униатской и православной церквей.
На Кавказе :ведут активное привлечение здешней знати в Россию( их уравняли с рус. дворянами и закрепили принадлежавшие ранее им земли). Подтвержены права и незыблемость в Армении земельной собственности Армянской григорианской церкви. Плюс, переселенческая политика и обязаловка: делопроизводство на рус. яз. Сохранение самобытной культуры, обычаев. Получили новые приёмы земледелия, создаются светские школы, русские учёные и специалисты активно исследуют природу, историю и культуру Ср.Азии.
В Повольжье, Приуралье, Сибири и Д.В.: создание семинарий, школ, плюс, учебники на русском, поднотовка переводчиков, служителей церкви и учетелей для нерусских народов. В Казани организовали центральную крещено-татарскую учительскую школу, инородческую учител. семинарию и миссионерско общество " Братсво святого Гурия".
Тверское княжество было довольно густо заселено: во времена своего могущества оно (по свидетельству иностранцев) могло выставить до 40 тыс. дворян, а простолюдинов вдвое и втрое более, следовательно, всего до 160 тысяч человек; отсюда можно заключить, что общее число жителей княжества равнялось 700—800 тысяч.
Тверское княжество было краем, где процветали ремесла и торговля; г. Тверь был меновым центром для товаров, шедших с запада и востока.
Князь заведовал управлением, судом, военными делами и финансами. Большим влиянием пользовалось духовенство.
Кроме Твери, в пределах княжества было много городов; из них более значительные, имевшие своих удельных князей, — Кашин, Микулин, Зубцов, Кснятин, Телятьев городок, Холм, Дорогобуж, Чернятин, Белый Городок и Клин. Кашин был самым сильным уделом, иногда спорившим из-за первенства с самою Тверью.
Как-то так ;)
Україна також була зацікавлена в Ялтинській конференції оскільки на ній вирішувалися два дуже важливих питання для України, а саме щодо кордонів та участі в майбутній міжнародній організації безпеки. Продовження дискусії з «польського питання», започаткованої в Тегерані, охоплювало проблему Польщі в широкому контексті перспектив утворення тимчасового уряду національної єдності, майбутнього ладу, переселення, територіальних змін. Природно, одним з головних питанням цієї дискусії стало визначення майбутніх кордонів Польщі. Безумовно, для СРСР головним було встановлення східного кордону Польщі. Позиція США і Британії ґрунтувалася на тезі про передання Львова до рук Варшави, проте Сталін рішуче не погодився з цим, посилаючись на запропоновану англійцями 1920 р. «лінію Керзона». Отже, сторони вирішили, що «східний кордон Польщі проходитиме вздовж «лінії Керзона» з відхиленням від неї в деяких районах від п'яти до восьми кілометрів на користь Польщі». Це було досягнення й України, попри те, що частина земель, населених українцями, залишалася під польською владою. Вперше за довгі роки Західна Україна об’єдналась з Наддніпрянською Україною.
Жваву дискусію в Ялті викликала підготовка до проведення установчої конференції щодо створення ООН. СРСР зажадав, щоб разом з ним у повноправні члени ООН були залучені хоча б деякі республіки Радянського Союзу. Це мотивувалося тим, що Британія мала в ООН кілька голосів завдяки своїм домініонам (Канаді, Австралії, Південній Африці, Новій Зеландії). СРСР запропонував три кандидатури на роль членства в ООН – Литву, Білорусь, Україну. У зв’язку з тим, що США було проти протягування протеже у таку структуру як ООН, а Велика Британія пішла на поступки, бо сподівалася на таку ж відповідь СРСР у питанні з Індією, учасники конференції прийняли компромісну формулу, яка передбачала участь лише двох союзних республік – України та БілорусіОбъяснение: