С открытием человеком железной руды и её обработки, начался новый культурный подъём. В то время в человеческом обществе уже зарождались классы (родовая аристократия), развивались ремесленные направления.
Человек в железном веке усовершенствовал свои орудия труда. Появились мощные инструменты обработки почвы, такие как лемех. В этот период были уничтожены некоторые леса, в поисках плодородных земель. Интенсивно начало развиваться сельское хозяйство, растениеводство.
В железном веке в результате распада родовой общины, с развитием внешних связей родов и племен возникают государства. Они возникли на основе племенных союзов.
Прогресс коснулся строительства, гончарного ремесла и обработки сельскохозяйственных культур. Появление более эффективного оружия повлекло к военно-политическим союзам, или же напротив изменению существующих границ за счет завоевания.
Объяснение:
Метою культурної революції було формування у свідомості мас певних стереотипів, які б зробили поведінку широких верств населення прогнозованою та контрольованою з боку органів радянської влади. В останні роки непу утверджувалися погляди на культуру як на один із напрямків соціалістичного будівництва — поряд з індустріалізацією та колективізацією сільського господарства. У сфері культури не вистачало інтелігенції, радянське керівництво залежало від так званих «буржуазних спеціалістів». Тому постало завдання створити власну інтелігенцію або змусити «буржуазних спеціалістів» робити те, що потрібне радянській владі. Незгодних чекали репресії.
Попри все, 1920-ті рр. були періодом небаченого розвитку, надій і сподівань в українській культурі. Недарма ті часи називають періодом відродження культури. Україномовна освіта та її підтримка з боку держави мали велике значення для розвитку національної культури. Однак головним поштовхом до відродження була революція, яка сповнила культурну діяльність відчуттям новизни, свідомістю звільнення від старого світу та його обмежень.