М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Oks111111
Oks111111
08.02.2021 23:19 •  История

КАКИЕ ИТОГИ БУДУТ У КАЖДОЙ ПАРТИИ???! ( "Октябристы" Союз 17 октября; Кадеты (КДП); РСДРП; ПСР; "Союз русского народа" )

👇
Открыть все ответы
Ответ:
PIPL34linka
PIPL34linka
08.02.2021
Зороастризм: религия космологического дуализма Ранние религиозные идеи иранской мифологии и основатель религии зороастризма Религия, известная под названием зороастризма, зародилась в Древней Персии. Население Персии, или Ирана, как эту страну называют теперь, имеет арийское происхождение. Около 1000 лет до Р.X. одна часть арийских кочевых племен вышла из Европы и, начав вторгаться на территорию этой страны с севера и северо-востока, полностью овладела ей к 800 г. Другая часть арийских племен дальше в юго-восточном направлении и заняла территорию Северной Индии. Поэтому еще до возникновения зороастризма между персами и жителями Индии наблюдалось сходство не только в речи, но и в верованиях. Священные книги древних индусов и персов свидетельствуют о том, что в их странах существовал политеизм. Так, и персы, и индусы поклонялись богу солнца Митре, их древнейшим религиям были свойственны культ огня, почитание священного напитка, который у персов назывался хаома, а у индусов - сома, и некоторые другие одинаковые обычаи. Даже религиозные термины указывают на их общий корень. Например, у индусов Индра и Нанхайтхайя считались богами, а персы соответствующими им именами Андра (Индра) и Нанхайтхайя называли злых духов. Словом "агура" персы почтительно называли высших богов, а индусы словом "асура" называли демонов. Таким образом, разница заключалась в том, что духи, известные под одними и теми же именами, в древнеиранской и индийской мифологии наделялись прямо противоположными функциями. Зороастризм берет свое название от имени основателя Заратуштры, латинизированным именем которого является Зороастр. Согласно традиционной пехлевийской хронологии, он родился в Персии в 660 г. до Р. X. В раннем юношеском возрасте брал уроки у учителя. В возрасте 20 лет он оставил родителей и жену и ушел бродить по свету в поиске ответов на религиозные вопросы. Видение Зороастра Главной причиной основания этой религии, по словам Зороастра, было данное ему откровение, или видение, в возрасте 30 лет. Первое и самое удивительное видение было дано ему на берегу реки Дайть, недалеко возле дома, где он жил. Перед Зороастром предстала фигура ростом "в девять раз выше человека". Это было главное божество верховной триады иранского пантеона богов - архангел Вогу-Мано ("благая мысль"). Вогу-Мано задал Зороастру вопросы, а потом повелел ему сбросить с себя "одеяние" материального тела и как бесплотная душа взойти в присутствие Ахурамазды, "Мудрого Господа" и Всевышнего существа, беседовавшего с собравшимися ангелами. Интересной деталью в рассказе является то, что с тех пор, как Зороастр появился в небесном собрании, он больше не видел своей тени "по причине яркого света ангелов", окруживших его. На том собрании Ахурамазда дал Зороастру наставления по поводу учения истинной религии и призвал его быть своим пророком. Далее сказано, что в течение последующих восьми лет Зороастр встречался в видениях с каждым из шести главных архангелов в отдельности. И всякий раз новая встреча вносила определенное дополнение в его первоначальное откровение. Так, говорится в традиционных преданиях, после видения Зороастр сразу стал проповедовать.
4,7(94 оценок)
Ответ:
diassssssss
diassssssss
08.02.2021

Відповідь:

Юлій Цезар вперше був призначений диктатором під час Громадянської війни рішенням претора Марка Емілія Лепіда влітку 49 року до н. е. для організації виборів у Римі. Він у цей час перебував в Іспанії, переслідуючи війська Помпея, і після повернення до столиці склав свої повноваження. Вдруге Цезар був заочно призначений диктатором восени 48 року до н. е. за ініціативою консула Публія Сервілія Ісавріка коли перебував з військом у Єгипті — отримавши необмежені повноваження на рік (замість традиційних шести місяців), Цезар призначив своїм помічником (начальником кавалерії) Марка Антонія, якого направив на Апенніни для управління Італією.

Після отримання вирішальної перемоги у битві при Тапсі (нині — Туніс) у 46 році до н.е., коли Цезарю підкорилась уся Північна Африка, він був утретє призначений диктатором, тепер вже на десять років, що, враховуючи його вік, 54 роки, розглядалось як пожиттєвий термін. Відмовившись від необмежених повноважень, наступнорго року Цезар був укотре обраний консулом і, здобувши 17 березня 45 року до н.е. перемогу біля міста Мунда (сучасна Іспанія) над військами Помпея Молодшого, повернувся в Рим, де рішенням сенату доповнив своє ім'я титулом «імператор», яке використовувалось для позначення полководця-переможця.

14 лютого 44 року до н.е. Імператор Гай Юлій Цезар учетверте став диктатором і другим, після Луція Корнелія Сулли, хто всупереч римській традиції отримав повноваження без всяких часових обмежень. Однак, на відміну від Сулли, який відмовився від диктаторських повноважень після завершення реформ, Цезар став першим, хто в Римі прямо заявив про намір правити довічно. Як цензор він мав право визначати склад сенату, як народний трибун — накладати вето на сенатські декрети, що позбавляло народні збори реального впливу на політичні процеси.

ісля вбивства Юлія Цезаря в березні 45 року до н. е. влада в Римській республіці перейшла до Марка Антонія, послідовника Цезаря, якого підтримали війська. Скориставшись заворушеннями, які охопили Рим, він швидко заволодів архівом Цезаря і державною скарбницею. Проте свої претензії на спадщину вбитого диктатора заявив 18-річний Гай Октавіан Фірін, внучатий племінник Цезаря, який таємно був ним усиновлений і призначений спадкоємцем.

Взявши собі ім'я свого прийомного батька (і приховуючи родове, проте незнатне, Октавіан), Гай Юлій Цезар розпочав закулісну боротьбу проти Марка Антонія. Користуючись підтримкою Цицерона, а подекуди закулісними інтигами, Октавіан зробив стрімку військову кар'єру і в 20 років став консулом. У 43 році до н. е. Марк Антоній, Октавіан і Марк Емілій Лепід утворили Другий триумвірат, який на 5 років перебрав владу у сенату для наведення в країні порядку. Скориставшись надзвичайними повноваженнями, триумвіри постановили вбити 300 сенаторів, причетних до смерті Цезаря, а наступного року розбили війська Брута і Кассія, вбивць Цезаря. За наполяганням Марка Антонія до проскрипційних списків попав і сенатор Марк Тулій Цицерон (як запеклий опонент Юлія Цезаря), чия рука і голова після його вбивства були виставлені на загальний огляд у Римі.

В 40 році до н. е. триумвіри розділили між собою сфери вливу — Октавіан отримував Захід республіки, Антоній, який на цей момент одружився з сестрою Октавіана, — Схід, а Лепід — Африку.

Ще за рік перед цим, прагнучи реалізувати плани Цезаря і здійснити похід проти Парфії, Антоній прибув до Єгипту, де познайомився з царицею Клеопатрою, колишньою коханкою Юлія Цезаря, від якого та народила сина Цезаріона. Закохавшись в неї, Антоній фактично перестав займатись державними справами, а в 36-37 роках до н. е. провів невдалу кампанію проти Парфії. В той же час Клеопатра за ці роки народила йому трьох дітей.

Щоб помститись, Октавіан наказав розшукати і оголосити заповіт Антонія, за яким Цезаріон ставав спадкоємцем Риму, а діти Антонія від Клеопатри — правителями Вірменії, Сирії, Малої Азії та Кіренаїки. Новини про це викликали занепокоєння римських сенаторів і вони оголосили Клеопатрі війну. Вирішальна битва відбулась 2 вересня 31 року до н.е. біля мису Акцій, на узбережжі Іонійського моря, — єгипетський флот був розбитий.

Через рік Октавіан завоював столицю Александрію Єгипетську і 1 серпня 30 року до н.е. Марк Антоній був змушений покінчити життя самогубством. Того ж дння за наказом Октавіана були вбиті Цезаріон та Антілл, старший син Антонія від першого шлюбу. Через кілька днів і Клеопатра після невдалих спроб отримати від Октавіана гарантії власної безпеки і передачі престолу своїм дітям позбавила себе життя.

4,5(63 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ