Здравствуйте хочу представить вам один день из жизни переселенца колониста , нового света.
Сегодня как обычно я проснулся рано утром. После похода за водой , и охоты. Мы наконец выдвигаемся дальше к новым территориям. Малышка Бэти заболела корью но надеюсь она выживет, ведь Аннушка каждый день делает ей микстуры из трав. Наша община идет к новым землям на востоке.
Через 7 месяцев (это отступление)
После завтрака. Мы собираемся дальше в путь. Какая же сдесь красота.!! Жаль что Бэти и мой сын Джон не увидели эти красоты.ь
Я грек из новой греческой колонии Херсонес Таврический.
Это полуостров на юго-западе Крыма в Черном море.
У этого полиса в Причерноморье будет большая история. В разные времена Херсонес будет называться и Херсон во времена Византии, и Сарсон во времена Генуи, а Древняя Русь и вовсе будет называть Корсунь.
Итак, на Гераклейском полуострове греки организовали Херсонес. Греки основали Херсонес как единственный античный полис в Севернм причерноморье.
Жизнь и развитие этого полиса целиком и полностью зависела от нас, от греков. Городская жизнь здесь существовала до 14 века и этому наша культура.
Долгое время я прожил в Херсонесе, который был в мое время политическим и экономическим центром во всем Северном Причерноморье и считался очень прогрессивным городом в 5 веке до нашей эры.
Мы основали Херсонес в период между 422 и 421 годами до нашей эры. Инициаторами были выходцы из Гераклеи Понтийской.
Почему мы решили, что этот полуостров будет отличным местом для полиса? Причина в прекрасных плодородных землях. Поэтому там жили земледельцы, ремесленники, скульпторы, архитекторы, художники, поэты, врачи и историки. Мы установили здесь рабовладельческую демократию, а полисом управляло народное собрание. Но чем дальше греческое управление было от Херсонеса, тем больше его дела ухудшались – война со скифами, попал под зависимсть от Римской империи в 1 веке до полного слияния с Византией.
Розвиток культури у другій половині XIII — XV ст. визначався складною історичною ситуацією. Напередодні монголо-татарського нашестя Русь розділилася на безліч князівств, незалежних одне від одного або неміцно пов'язаних певними військово-політичними договірними відносинами. Джерела нараховують 18 великих державних утворень, а якщо враховувати й дрібні, то біля 30-ти. Внаслідок відсутності політичної єдності, неповного підпорядкування молодших князів старшим князям не було і військової єдності. Тому протистояти великим, добре навченим, наполегливим і жорстоким військам монголо-татар князям Русі було надто складно. Вже при першому зіткненні на ріці Калка в 1223 р. русичі зазнали поразки, але і це не привело до подолання міжусобних конфліктів.
1237—1240 рр. можна вважати найтрагічнішими в історії Русі. Літописи й археологічні джерела розкривають жахливі картини пожеж, вуличних боїв, масової загибелі людей у Києві, Чернігові та інших містах. Разом з містами знищувалися і витвори культури, було вбито і забрано в полон десятки тисяч людей, серед яких зустрічалося немало різних майстрів, решта населення втекла в ліси, обезлюдніли цілі області.
У 40-х роках XIII століття для більшості князівств Русі почалася іноземна навала, яка закінчилася лише через чверть сторіччя і ще стільки ж тривали періодичні набіги казанських, астраханських і кримських ханів. Військові спустошення і важкий тиск податків привели до затяжного економічного занепаду. За перші 50 років ординського правління не було побудовано жодного міста. Масштаби кам'яного будівництва досягли рівня, що передував нашестю, тільки через сто років. У ряді виробництв ігалося падіння або забуття складної техніки, спрощувалася реміснича промисловість: зникли сердолікове намисто, скляні браслети, мистецтво перетої емалі, поліхромна кераміка, виробництво смальти для мозаїк, більшість прийомів обробки металу і багато іншого. Зв'язок міста з селом, який зароджувався, широка торгівля великих міст з периферією були знищені татарами практично скрізь. Відбувся відрив Русі від світових торговельних шляхів, затрималося формування буржуазних елементів суспільства. Деякі дослідники серед наслідків навали виділяють зміни в ході внутрішнього розвитку: перехід від добровільного єднання під владою одного князя до піднесення ролі монарха. Але, всупереч думці деяких західних вчених, монголо-татари істотно не вплинули на сам характер культури, яка стояла набагато розвиненішою за культуру завойовників. Хоч у мову і проникли деякі слова, принесені татарами (базар, вежа, черевик, скриня, горище, ковпак, кафтан), загалом культура на Русі розвивалася на внутрішній основі. Крім того, знаходячись під владою степових орд, Київська Русь зберігала зв'язок з візантійським світом, що сприяло розквіту духовності в майбутньому. Руська митрополія перебувала під невсипущим контролем Константинополя. Володарі Орди, розуміючи значення церкви, звільнили православне духовенство від данини й оголосили недоторканими його земельні володіння за умови, що митрополити, як і князі, будуть їздити за ярликом в Орду. Тому навіть у скрутні для Русі часи в монастирях і церквах продовжувало концентруватися культурне життя.
Потрібно зазначити, що різні князівства різною мірою відчули наслідки монголо-татарського нашестя. Воно визначило остаточне оформлення в XIII — XIV століть історичних шляхів розвитку основних регіонів Русі: південно-західного з центром у Галицько-Волинському князівстві, яке охоплює в основному етнічні території сучасної України, північно-східного з центром у Володимиро-Суздальському князівстві і північно-західного з центром у Новгороді. Київське і Чернігівське князівства занепали. У зв'язку з переміщенням європейської торгівлі з Візантії у Західну Європу на Русі торговельні пріоритети перемістилися з Київського у Галицько-Волинське князівство, де перетиналися шляхи із західної, північної і східної Європи. Це, в свою чергу, обумовило інтенсивний культурний розвиток вказаного регіону. Литовське правління, що постало на українських землях з другої половини XIV століття, кардинально не вплинуло на культурний процес. Принцип литовської політики «нічого не змінювати і нічого не вводити» якнайкраще відповідав інтересам підвладного йому населення. Крім того, певною мірою литовське правління сприяло інтенсивним зв'язкам вказаних земель з Західною Європою і її впливу на місцеву культуру.
Объяснение:
Выпишите то что нужно, если подойдёт отметьте как лучший