1024- Мстислав Хоробрий завдав поразки Ярославу Мудрому в Листвинській битві і захопив Чернігів.
У Суздалі спалахнули заворушення язичників[1].
Після смерті Генріха II Святого імператором Священної Римської імперії став Конрад II, засновник Салічної династії.
Мешканці Павії здійняли антифеодальне повстання, спалили королівський палац.
Розпочався понтифікат Івана XIX.
В Каїрі через посуху, викликану малим розливом Нілу, спалахнуло повстання чорношкірих рабів[2].
Газневідський султан Махмуд розграбував індуїстський релігійний центр Сомнатх. У вересні від пішов у Балх, щоб дати відсіч загрозі з боку Караханідів.
Чола напала на Малайський півострів.
У Китаї династії Сун офіційно запроваджено паперові гроші.
1309-1378 авиньонское плетение пап.
1414 Правитель Австрії Ернст Залізний став використовувати титул ерцгерцога.
У Франції арманьяки на чолі з королем та дофіном відбили в бургіньйонів кілька міст, зокрема Суассон. 4 вересня в Аррасі підписано перемир'я у війні.
Англійський король Генріх V розігнав зібрання лолардів у лондонській церкі святого Джайлса на полях.
Королевою Неаполя стала Джованна II, змінивши на троні свого брата Владислава.
5 листопада за ініціативою імператора Священної Римської імперії Сигізмунда в Констанці (Німеччина) відкрився XVI Вселенський собор, призначений покласти край Великій схизмі, коли в Європі існувало декілька римських пап (один — в Римі, другий — в Авіньйоні, третій — в Пізі) і гусистському єретичному руху.
Незважаючи на охоронну грамоту, видану імператором Священної Римської імперії Сигизмундом чеському реформатору Яну Гусу, 28 листопада його заарештували під час церковного собору в Констанці за звинуваченням у єресі.
У Делійському султанаті династія Сайїд змінила династію Туглак.
862-879 – рюрик (новгород)882-912 – олег (киев+объединение с н.) 912-945 – игорь 945-969 – ольга 945-972 – святослав (сын ольги и игоря) 980-1015 – владимир i (киев) 1019-1054 – ярослав мудрый (сын влад 1; киев) 1113-1125 – владимир ii мономах (киев) 1125-1132 – мстислав (сын влад ii; киев) 1136 – изгнание всеволода, образование новгородской республики (до 1478) 1125-1157 – юрий долгорукий (ростов-суздаль) 1157-1175 – андрей боголюбский 1176-1212 – всеволод ii большое гнездо 1252-1263 – александр невский (владимир) 1276 и 1282-1303 – даниил 1303-1325 – юрий даниилович 1325-1340 – иван i калита (москва; с 1328 – вел. князь владимирский) 1340-1353 – семен гордый 1353-1359 – иван красный 1359-1389 – дмитрий донской (москва; с 1362 – князь владимирский ) 1389-1425 – василий i 1425-1462 – василий ii темный 1462-1505 – иван iii 1505-1533 – василий iii 1533-1583 – иван iv грозный 1584-1598 – федор иванович (последний из династии рюриковичей) 1598-1605 – борис федорович годунов 1605-1606 – лжедмитрий i 1606-1610 – василий iv шуйский 1610-1612 – правление семибоярщины во главе с мстиславским 1613-1645 – михаил (начало династии романовых) 1645-1676 – алексей михайлович 1676-1682 – федор алексеевич 1682-1696 – иван v и петр i совместно 1682-1689 – регентство софьи алексеевны (фактическая власть) 1696-1725 – петр i (после смерти ивана v) 1725-1727 – екатерина i 1727-1730 – петр ii (сын царевича алексея) 1730-1740 – анна иоанновна (дочь царя ивана v; «бироновщина») 1740-1741 – анна леопольдовна и антон-ульрих брауншвейгский 1741-1761 – елизавета петровна (дочь петра i) 1761-1762 – петр iii 1762-1796 – екатерина ii 1796-1801 – павел i петрович 1801-1825 – александр i 1825-1855 – николай i 1855-1881 – александр ii (николаевич) освободитель 1881-1894 – александр iii александрович миротворец 1894-1917 – николай ii (дата отречения николая ii от престола – 2 марта 1917 года) 1917 – образование временного правительства 1917 – образование советского правительства 1917-1924 – ленин в.и. 1922-1953 – сталин и.в.
Слово царь производно от римского титула императора - цезарь. при этом значение слова на руси менялось. сначала так называли языческих монархов, например, ордынского хана. в написании слово цезарь сокращалось и писалось црь с тильдой сверху. отсюда и произношение. европейских монархов называли от искаженного имени карл - король. прототип - карл великий. но в 16 веке россия объявила себя полноправной преемницей римской империи, поэтому в 1547 г. великий князь иван четвертый по совету церкви принял титул царя, тем самым подчеркивая, что он по своему статусу равен римскому императору, следовательно, все окрестные монархи не могут равняться с ним по значимости.
Відповідь:
1024- Мстислав Хоробрий завдав поразки Ярославу Мудрому в Листвинській битві і захопив Чернігів.
У Суздалі спалахнули заворушення язичників[1].
Після смерті Генріха II Святого імператором Священної Римської імперії став Конрад II, засновник Салічної династії.
Мешканці Павії здійняли антифеодальне повстання, спалили королівський палац.
Розпочався понтифікат Івана XIX.
В Каїрі через посуху, викликану малим розливом Нілу, спалахнуло повстання чорношкірих рабів[2].
Газневідський султан Махмуд розграбував індуїстський релігійний центр Сомнатх. У вересні від пішов у Балх, щоб дати відсіч загрозі з боку Караханідів.
Чола напала на Малайський півострів.
У Китаї династії Сун офіційно запроваджено паперові гроші.
1309-1378 авиньонское плетение пап.
1414 Правитель Австрії Ернст Залізний став використовувати титул ерцгерцога.
У Франції арманьяки на чолі з королем та дофіном відбили в бургіньйонів кілька міст, зокрема Суассон. 4 вересня в Аррасі підписано перемир'я у війні.
Англійський король Генріх V розігнав зібрання лолардів у лондонській церкі святого Джайлса на полях.
Королевою Неаполя стала Джованна II, змінивши на троні свого брата Владислава.
5 листопада за ініціативою імператора Священної Римської імперії Сигізмунда в Констанці (Німеччина) відкрився XVI Вселенський собор, призначений покласти край Великій схизмі, коли в Європі існувало декілька римських пап (один — в Римі, другий — в Авіньйоні, третій — в Пізі) і гусистському єретичному руху.
Незважаючи на охоронну грамоту, видану імператором Священної Римської імперії Сигизмундом чеському реформатору Яну Гусу, 28 листопада його заарештували під час церковного собору в Констанці за звинуваченням у єресі.
У Делійському султанаті династія Сайїд змінила династію Туглак.