Як вважається, цього дня відбулось хрещення польського князя Мешка з династії П'ястів, щоб він міг одружитись з Дубравкою, дочкою богемського князя Болеслава I Грізного. Ця подія підняла політичну вагомість Мешка як рівноправного європейського монарха і вважається датою заснування Польської держави.966 Початок самостійного княжіння Святослава Ігоровича в Київській Русі. Київський князь Святослав Ігорович здійснив свій перший похід — на землі слов'янського племені в'ятичів. Візантійський василевс Никифор II Фока розпочав кампанію з відвоювання Сілікії.964Похід князя Святослава на Балкани. Святослав здобув перемогу над болгарами у битві під Сілістрою. Скориставшись відсутністю Святослава з військом печеніги взяли КиївПодії Після смерті матері, княгині Ольги, київський князь Святослава Ігоровича став єдиним правителем в Київській Русі. Святослав узяв останню столицю Хозарського каганату Ітиль. ... Після поразки від київського князя Святослава болгарський цар Петро I зрікся.969 престолу на користь Бориса II. в облогу. ... Князь Святослав розпочав похід на Хозарський каганат, що поклав край його існуванню.968 Події Похід київського князя Святослава на Візантію завершився поразкою під Доростолом. 23 липня Святослав і візантійський імператор Цимісхій уклали мирну угоду. Візантійці змусили болгарського царя Бориса II зректися престолу й оголосили анексію Болгарії.971Згідно «Повісті минулих літ», у 882 році Олег, опікун малолітнього новгородського князя Ігора, здобув Київ, куди переніс столицю Давньоруської держави і де правив наступні тридцять років.
Объяснение:
Көне түрктерде мемлекеттік істерді басқару механизмі - әскери-саяси құрылымды болды. Басқаша айтқанда, түрктердің қоғамдық құрылымы әскери-саяси негізде жасақталынған, соны қоғамда негізгі тұғыр еткен деген сөз. Жорықтар мен шабуылдарға еркек кіндіктінің барлығы қатысқан. Әйел заты соғысқа, жорыққа қаруланып қатысқан емес, тіпті қылыш, пышақ қолына алған емес. Бұл көне түрк қоғамының «патриархальдық» ерекше болмысы, табиғи заңдылығы еді. Сол себептен, белгілі бір отбасының бастапқы ұйытқысы еркек кіндікті болды, сөйтіп ол әулеттің, рудың, тайпаның, одақтың атасы, қасиетті шаңырағы аталды. Түрк қоғамында ер атаулы «тал бесіктен тас үйінді «бесігіне» дейін» жауынгерлік рухпен тәрбиеленді, елді, жерді, туған жұртын қорғауды ең негізгі мақсат тұтты, бір сөзбен, көне түрктер асқан батырлық пен ерлікті мадақ тұтып ат жалында, қару-жарағымен ұдайы жорықтармен өмір кешті, бүкіл қоғам қашанда әскери дайындақта, әскери өнірін күн сайын дамытып тіршілік етіп жатты. Өйткені, қара құрттай қаптаған қалың қытайлықтардың шабуылына тойтарыс беру, ата жауымен ұдайы соғысу үрдістері толастаған емес еді. Бұл саяси жағдай көне түрктердің әскери өнерінің дамуына қатты әсер етті. Сөйтіп, Евразияны дүр сілкіндірген жорық шабуылдарды іске асырғандар көне түрктер болды, олардың әскери-саяси берік мықты құрылымы аталмыш мақсатта ерекше қызмет атқарды.