ответ:У часи Середньовіччя католицька церква займала домінуючу позицію в житті суспільства. Волі Папі Римського корилися представники всіх класів: від королів до селян.
Церква володіла не тільки необмеженою владою, а й величезною кількістю володінь і значними багатствами. Служителі католицької церкви вміло нав’язували суспільству комплекс неповноцінності і нікчемності перед Богом: саме з цією метою почалося активне будівництво знаменитих соборів, які вражали своєю грандіозністю та величністю.
Католицькі священики ревно проповідували своїй пастві вчення про те, що треба жити в бідності, оскільки це єдиний б отримати божественну благодать, самі ж купалися в розкоші, проводили дорогі церковні обряди і активно збирали десятину з населення.
Объяснение:
Реформа́ція (від лат. reformátio — перетворення, виправлення) — церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти католицької церкви, на повернення до біблійних джерел християнства. Набували форми релігійної боротьби проти католицької церкви і папської влади. Реформацію пов'язують з іменами Мартіна Лютера, Жана Кальвіна та Ульріха Цвінглі — і відповідно називають лютеранською, протестантською або євангелічною. Передумовою до Реформації була криза папства у 14–15 ст. — західна схизма. Рух із церковного поступово переростав у суспільний через невтілені надії на церковну реформу після рішень Констанцького собору 1414–1418 років (папа Мартин V) і особливо Базельсько-Флорентійського собору 1431–1449 років (папа Євгеній IV), а також віденського конкордату 1448 року щодо Німеччини між римсько-німецьким кайзером Фрідріхом ІІІ і папою Миколаєм V.
Объяснение: