Європейська культура XIX століття - складний, бурхливий, настояний на сперечаннях період розвитку західноєвропейської культури і образотворчого мистецтва у 19 ст. Як і в 16 ст. початок дев'ятнадцятого сторіччя не нагадував його кінець. Початок сторіччя пройшов під пануванням консервативних форм класицизму та ампіру, що прийшли ще з 18 ст. та обслуговували панівні класи суспільств та військову еліту.
Але пройшла швидка зміна декількох стилістик без створення якогось одного напрямку. Лише наприкінці 19 ст. частково функцію головного стилю перебрав на себе народжений модерн (сецесія), що однак, співіснував з декількома швидкоплинними стилістиками на кшталт декадансу, символізму, пізнього імпресіонізму, постімпресіонізму, застарілого неокласицизму, різних форм реалізму. Новий період піднесення отримав західноєвропейський пейзаж, парадний портрет, але втратили власні панівні позиції релігійний живопис, історична картина, народився феномен легковажного і у стані занепаду салонного мистецтва та академізму. Але народились і критичні тенденції на кшталт критичного реалізму (у Російській імперії) та тенденція до демократизації графіки («Злочини війни», французька афіша) та частково живопису. Надзвичайне піднесення пережили буржуазний цирк та опера, інструментальна музика, романс, концертна діяльність.
Повсякденне життя і Культу́ра XIX столі́ття
Прискорення історичного процесу приводить у XIX столітті до нового якісного стрибка в порівнянні з початковим періодом Нового часу. Європа пересіла з кінного диліжанса в «Східний експрес», з вітрильника на пароплав і на кінець сторіччя підійшла до того, щоб літати в повітрі і плавати під водою. Телеграф зв'язав європейські країни і США з найвіддаленішими куточками планети. Наука проникла углиб речовини і в таємницю еволюції живої матерії. То був вік науково-технічного перевороту і бурхливих соціальних потрясінь, але разом з тим — найбільших гуманістичних і естетичних завоювань та утопічних помилок розуму.
Змінювався сам вигляд світу. Величні собори, розкішні палацові резиденції, скромніші «дворянські гнізда», невеликі поселення ремісників перетворилися в прекрасні, але все ж пам'ятники феодальної епохи, що назавжди пішла в минуле. Носіями нового стали великі промислові міста з їх заводами і фабриками, залізничними вокзалами і лініями метро, особняками багатіїв і нетрищами, дохідними будинками і будиночками бідняків, публічними бібліотеками, музеями і комерційними видовищними закладами : театрами, танцзалами, концертними естрадами.
Рівень досягнень і їхня роль в сучасній системі усіх цінностей зображає вже той факт, що при характеристиці XIX ст. часто використовують термін «класичний»- це вік класичного капіталізму (вільної конкуренції), класичної філософії, класичного природознавства, класичної літератури і музики… Релігія, що відбувалося з нею?
Так как зачастую феодалам приходилось сражаться, они постоянно упражнялись в фехтовании, верховой езде, борьбе и т.д. После чего они отдыхали на охоте или рыбалке где проявляли свою отвагу и храбрость. Иногда самые знатные феодала могли проводить разнообразные турниры. Вечерами они собирались в общей зале своего замка, там они ужинали, играли и решали разнообразные дела.Иногда к феодалам приезжали гости и они устраивали разнообразные пиры, где обитателей замка и гостей веселили приглашенные артисты. Но в повседневной жизни феодалы были жестоки, скупы и нарушали правила кодекса рыцарской чести. Ну, вот такими были феодалы в повседневной жизни.
Наибольшее развитие феодализм получил в Западной Европе в XI-XV вв. , а в России– в XVI-XVII вв. Феодализм –классовая формация, основанная на условной частной (феодальной) собственности на землю и эксплуатации лично и поземельно зависимых от господствующего класса (феодалов) непосредственно производителей (крестьян).
Основной обязанностью феодала перед сеньором было: несение военной службы; участие в суде; участие в управлении советом; содержание хозяина и его свиты;
внесение денежных платежей (для выкупа сенатора, попавшего в плен). Крупные феодалы жили в замках. Издали замок напоминал гнездо хищной птицы: он строился обычно на высокой скале. Замок был окружен глубоким рвом. Вокруг него возводилось несколько рядов толстых каменных стен, увенчанных круглыми или четырехугольными башнями с узкими бойницами. Попасть в замок можно было через подъемный мост, который опускался на тяжелых чугунных цепях. Привратная башня имела дубовые массивные ворота, окованные железом. За превратной башней помещалась подъемная дверь в виде чугунной решетки. Во время штурма ее старались опустить за спиной прорвавшегося противника. За первой стеной располагался хозяйственный двор с мельницей, кузницей, оружейной и другими мастерскими. За вторым рядом стен помещались главная башня замка, конюшни и склады оружия.Напишите в ответе здесь Я писала так не знаю правильно или нет
Європейська культура XIX століття - складний, бурхливий, настояний на сперечаннях період розвитку західноєвропейської культури і образотворчого мистецтва у 19 ст. Як і в 16 ст. початок дев'ятнадцятого сторіччя не нагадував його кінець. Початок сторіччя пройшов під пануванням консервативних форм класицизму та ампіру, що прийшли ще з 18 ст. та обслуговували панівні класи суспільств та військову еліту.
Але пройшла швидка зміна декількох стилістик без створення якогось одного напрямку. Лише наприкінці 19 ст. частково функцію головного стилю перебрав на себе народжений модерн (сецесія), що однак, співіснував з декількома швидкоплинними стилістиками на кшталт декадансу, символізму, пізнього імпресіонізму, постімпресіонізму, застарілого неокласицизму, різних форм реалізму. Новий період піднесення отримав західноєвропейський пейзаж, парадний портрет, але втратили власні панівні позиції релігійний живопис, історична картина, народився феномен легковажного і у стані занепаду салонного мистецтва та академізму. Але народились і критичні тенденції на кшталт критичного реалізму (у Російській імперії) та тенденція до демократизації графіки («Злочини війни», французька афіша) та частково живопису. Надзвичайне піднесення пережили буржуазний цирк та опера, інструментальна музика, романс, концертна діяльність.
Повсякденне життя і Культу́ра XIX столі́ття
Прискорення історичного процесу приводить у XIX столітті до нового якісного стрибка в порівнянні з початковим періодом Нового часу. Європа пересіла з кінного диліжанса в «Східний експрес», з вітрильника на пароплав і на кінець сторіччя підійшла до того, щоб літати в повітрі і плавати під водою. Телеграф зв'язав європейські країни і США з найвіддаленішими куточками планети. Наука проникла углиб речовини і в таємницю еволюції живої матерії. То був вік науково-технічного перевороту і бурхливих соціальних потрясінь, але разом з тим — найбільших гуманістичних і естетичних завоювань та утопічних помилок розуму.
Змінювався сам вигляд світу. Величні собори, розкішні палацові резиденції, скромніші «дворянські гнізда», невеликі поселення ремісників перетворилися в прекрасні, але все ж пам'ятники феодальної епохи, що назавжди пішла в минуле. Носіями нового стали великі промислові міста з їх заводами і фабриками, залізничними вокзалами і лініями метро, особняками багатіїв і нетрищами, дохідними будинками і будиночками бідняків, публічними бібліотеками, музеями і комерційними видовищними закладами : театрами, танцзалами, концертними естрадами.
Рівень досягнень і їхня роль в сучасній системі усіх цінностей зображає вже той факт, що при характеристиці XIX ст. часто використовують термін «класичний»- це вік класичного капіталізму (вільної конкуренції), класичної філософії, класичного природознавства, класичної літератури і музики… Релігія, що відбувалося з нею?