М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
faton63
faton63
19.09.2022 16:44 •  История

Податные населением в русском обществе 17 века являлись:а) владельческие крестьяне Б) духовенство в) ремесленники г) черносошных крестьяне д) бояре е) купцы 1(АВГ) 2(АГД) 3(БВГ) 4 (АБЕ)

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Shermetovelyar552
Shermetovelyar552
19.09.2022
. 14 ДК 1939 в связи с советско-финляндской войной из состава Лиги был исключён и Советский Союз. Вела политику попустительства к странам фашистского блока. Фактически перестала существовать с начала Второй мировой войны. 7 ОК 1942 было принято заявление Великобритании и США о намерении создать Организацию Объединённых Наций. 7 ОК 1944 на конференции в Думбартон-Оксе (США) Америка, Великобритания, СССР и Китай решили заменить Лигу наций Организацией Объединённых Наций. Официально объявлено о роспуске Лиги наций в Женеве 18 АП 1946. Фактически все её функции взяла на себя новая международная организация - Организация объединённых наций.
4,6(9 оценок)
Ответ:

1) Колективізація – це примусова система заходів, яка спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи).

2) У грудні 1927 р. відбувся XV з’їзд ВКП(б), на якому було прийнято рішення про кооперування села. Приводом для цього стала хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр.

STUDIES.in.ua

≡ История Украины (Шпаргалки) ≡ Суцільна колективізація в Україні

Користувацький пошук

Суцільна колективізація в Україні

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

Суцільна колективізація в Україні

У грудні 1927 р. відбувся XV з’їзд ВКП(б), на якому було прийнято рішення про кооперування села. Приводом для цього стала хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр.

Колективізація – це примусова система заходів, яка спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи).

Завдання колективізації:

налагодження каналу перекачування коштів із села до міста на потреби індустріалізації;

забезпечення населення країни дешевими продуктами харчування та сировиною;

перетворення не контрольованих державою індивідуальних селянських господарств на велике виробництво, повністю підконтрольне партійно-державному керівництву;

ліквідація дрібного селянського укладу, який, на думку більшовиків, був джерелом капіталізму на селі, а отже ліквідація куркульства як класу.

Перший п’ятирічний план передбачав, що в Україні в колгоспи буде об’єднано 30 % селянських господарств. Однак вже на листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) було взято курс на суцільну прискорену колективізацію. Секретар ЦК КП(б) У Косіор підтримав пропозицію завершити колективізацію протягом одного року. Резолюція пленуму «Про сільське господарство України і про роботу на селі» передбачала найвищі темпи колективізації серед усіх союзних республік, щоб показати приклад іншим республікам. У січні 1930 р. Україну віднесли до групи регіонів, де колективізацію планувалося завершити восени 1931 р. – навесні 1932 р.

3) МАШИННО-ТРАКТОРНІ СТАНЦІЇ (МТС) — організації, які зосереджували сільськогосподарську техніку і виконували механізаторські роботи в колгоспах та радгоспах. Перша в СРСР та в Україні МТС була організована у 1928 в радгоспі ім. Шевченка Березівського району на Одещині. Від червня 1929 створення МТС розгорнулося по всіх республіках. Керував цією справою Всесоюзний центр машинно-тракторних станцій (Трактороцентр). З квітня 1930 в Україні діяло його відділення (Укртрактороцентр був реорганізований у галузеві трактороцентри). За 1929—1940 мережа МТС в Україні зросла з 25 до 1227 і обслуговувала майже всі колгоспи. На 1940 тут було зосереджено до 85 % комбайно-тракторного парку, працювало понад 280,8 тис. механізаторів різного профілю. МТС відігравали певну роль у механізації трудомістких процесів, замінивши ручну працю хлібороба. Проіснували до березня 1958.

4) Школьные Знания.com

Какой у тебя вопрос?

1

5 - 9 классы История

Чому селянство чинило супротив суцільній колективізації?

Попроси больше объяснений Следить Отметить нарушение Dylankleboldd 20.01.2019

ответ

Насильницька колективізація природно викликала серйозний опір серед селян. В Україні та на Північному Кавказі (в т.ч. на Кубані), де традиції індивідуального сільського господарства були міцними, він був винятково сильний. Селяни відмовлялися йти в колгоспи, нищили майно, яке підлягало колективізації, забирали з колгоспів своє зерно і худобу, били місцеву адміністрацію і т.п. Найпоширеніша форма протесту зводилася до того, що селяни стали різати домашню худобу, не бажаючи віддавати її властям. Це явище набрало приголомшуючих масштабів: між 1928 і 1932 рр. Україна втратила близько половини поголів’я худоби. Селянські бунти нерідко переростали у відкриті збройні повстання, що охоплювали цілі райони. Пік повстанського руху припав на перші три місяці 1930 р. У деяких місцевостях України і Північного Кавказу проти повсталих була задіяна навіть реґулярна армія. Загальна кількість повстанців в Україні у 1930 р., за даними ДПУ складала бл. 1 млн. чоловік (такі дані наводить Я.Грицак). За підрахунками Роберта Конквеста, в 1930 р. кількість учасників селянських повстань в Україні перевищувала 40 тис. В окремих місцевостях спротив проходив під гаслами: “Геть Радянську владу, хай живе самостійна Україна!”

4,4(31 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ