У 16 ст. відбудовували та модернізували старі фортеці, проте споруджували й нові. Нових обрисів набула Хотинська фортеця. Було також перебудовано й Острозький замок. До кінця 16 ст. комплекс споруд замку об’єднали в єдину фортифікаційну систему, що складалася з квадратної Вежі Мурованої з глухими стінами - найстарішої частини замку, Луцької й Татарської брам міської оборонної системи, а також спорудженої наприкінці 16 ст. Круглої (Нової) вежі, прикрашеної зверху ренесансною короною. Протягом 16 - початку 17 ст. перебудовувалась і Кам’янець-Подільська фортеця. Її обклали каменем, звели нові вежі. Особливості архітектури періоду яскраво втілює Меджибізький замок. Ця споруда, так само як і Кам’янець-Подільська фортеця, не мала правильної форми, оскільки під час будівництва архітектори прагнули враховувати особливості рельєфу.
Оборонну архітектуру першої половини 17 ст. репрезентують бастіонні укріплення. Якщо раніше вежі розташовували безпосередньо на стінах, то тепер їх виносили вперед. Невисокі, п’ятикутні в плані вежі-бастіони, висунуті назовні за межі стін, давали змогу вести вогонь уздовж захисних мурів. Саме такі укріплення мала Жовква, заснована наприкінці 16 ст., та Броди, що виникли в 30-х роках 17 ст. Особливо примітними були бродівські фортифікації. Розбудовою міста керував Г. Л. де Боплан. У Бродах з’явилася нова регулярна мережа вулиць, які затискав овал земляних бастіонних укріплень. Із західного боку до міських укріплень прилягав власне Бродівський замок - потужна фортеця з п’ятьма бастіонами. Бастіонна система вплинула навіть на будівництво палаців. Поєднання рис нової оборонної архітектури з палацовою найяскравіше гається в замках Збаража (Тернопільщина) та Підгірців (Львівщина).
