1 то же
2 пол-арбуза
3 В продолжение
след в след
от чего вы отказываетесь
Как-будто задумались
труднопроходимый
написать по-памяти
Низколетящий
вывернуть наизнанку
решать в одиночку
на протяжении трех дней
несмотря на недостатки
Все-таки он хорош
в конце концов
как-будто запели
(по-моему, это замечательно
разделить на четырех
машет вслед поезду
итак, я ухожу
микроавтобус
малоизученный
на протяжении века
в пол голоса
Вслед за тем
в середине июня
В глубь времен
вблизи леса
Ввиду недостатка
Вследствие этого
и потому все получается
Вскоре обнаружили
подошел на цыпочках
идет позади всех
По-началу казалось
понимает по-прежнему хорошо
пошел на встречу с родителями
В близи университета
Вокруг клумбы
взял, чтобы передать
сделал в последствии
вышли навстречу нам
Втечение трех лет
Вначале месяца
сыграем в темную
когда-нибудь
вечнозеленые
подняться ввысь
войти вовремя
стрелять на удачу
решать в одиночку
также пел, как и прежде
решать в одиночку
дальневосточный район
пол-лимона
Точь в точь
как-будто нарисовали
(по)моему мнению
разделить (на)всех
книга (в)роде брошюры
(всего)навсего неделя
ответил (с)разу
(по)этому маршруту
(мало)помалу
(все)равно не придет
к тому(же)
(за)счет таланта
(в)дали от леса
(в)целях безопасности
(полу)проводник
(по)(добру)(по)(здорову)
оделся (по)зимнему тепло
(в)продолжении романа
(микро)займы
(широко)известный
(в)следствие болезни
(в)(пол)(оборота)
(в)последствии вспоминал
(в)начале года
(в)глубь проблемы
(в)дали от опушки
иметь (в)виду
(контр)атака
(на)против дома
(во)круг оси
взял, (что)бы прочитать
бок(о)бок
(в)начале подумай
(на)веки веков запомни
(в)дали голубой
(в)виду плохой видимости
(по)началу разговора
(в)связи с отъездом
(по)этому мосту
неуже(ли) это серьезно
кто(нибудь) скажет
(в)место сестры
(на)счет результатов
(по)середине класса
(не)смотря на дождь
(полу)остров
(чудак)(чудаком)
(пол)буханки хлеба
вышли (на)встречу нам
(в)течение трех лет
(в)начале месяца
сыграем (в)темную
когда(нибудь)
(вечно)зеленые
подняться (в)высь
войти (во)время
стрелять (на)удачу
так(же) устал, как и отец
решали (в)течение года
(пол)апельсина
говорил одно и (то)(же)
крикнул (в)догонку
(как)бы (не)так
(пол)вклада
кофе (по)турецки
(волей)(не)волей согласился
(все)равно пришел
Галичину називають по українським П’ємонтом за аналогією із історичною італійською областю. Однак, варто зауважити, що насправді П’ємонт – це земля, навколо якої відбулося об’єднання італійських земель. В українському ж варіанті Галичина відіграє центр національного відродження. Це питання є й досі спірним. Однак, зерно раціональності в цьому є, адже неможливо ігнорувати праці Михайла Грушевського, який використовує такого роду твердження («Український П’ємонт та інші).
Якщо ж, зрештою, говорити на титульну тематику, то Галичина асоціюється із духовним та культурним центром для українців, де леліється та зберігається спадщина задля подальшої соборності українських земель. Таким чином, культурний рух мав перетворитися у політичний задля розв’язання українського питання.
Так, в історичному контексті ми можемо споглядати Галичину як міст із Наддніпрянщиною, як каталізатор утворення єдиної та, головне, незалежної держави. Прояви національного духу та відродження на цих землях ми вже гаємо у 19 столітті, коли та сама Галичина поряд із Закарпаттям та Буковиною були під владою Австрії. Головними двигунами були «Руська Трійця», «Головна Руська Рада», «народовці». Далі, важливою подією стало створення культурно-освітнього товариства «Просвіта» (1868 рік). Підхопили хвилю національного відродження у Львові зі створенням Товариства ім. Тараса Шевченка (1873 рік).
Таким чином, Галичина стає тим осередком, де об’єдналися сили для розвитку українських цінностей всієї України. Саме в цей період зв'язок між двома частинами України сильно зміцнюється. Вже з кінця 19 століття, у Галичині виникають політичні партії українського спрямування. Тобто рух перетворюється із суто культурного у дійсно політичний. Попри всі негаразди, з якими зіштовхнулася Галичина, вона стає осередком українського національно-політичного руху.
Наступним важливим етапом стає рух за самостійність України (промова М. Міхновського «Самостійна Україна»). Ці ідеї стали ідеалами галицької молоді. Ще до початку Першої світової війни, Галичина стала оповита різними закладами, які підтримували ідеї самостійної України.
Попри критику та звання Галичини, як українського П’ємонту міфом, можна чітко прослідкувати важливу роль даної території для розвитку українського відродження.