За причинами виникнення й характером це була типова криза відносного перевиробництва результат загострення суперечності між суспільним характером виробництва і приватним присвоєння його прибутків. Але світова економічна криза 1929-1933 pp. не являла собою просте циклічне повторення попередніх. Вона мала свої характерні особливості.
1. Це була найбільша й найглибша в історії економічна криза. Світове капіталістичне виробництво в середньому знизилося на 45%, торгівля - на 56 %. Такого всесвітнього економічного потрясіння людство не знало ні раніше, ні після того періоду.
2. Криза 1929-1933 рр. як ураган захопила всі капіталістичні та колоніальні країни. Жахлива катастрофа вразила майже всі галузі виробництва, відкинула його назад на 30 35 років, призвела до зростання масового безробіття - роботу втратили понад 40 млн. чоловік, у тому числі 17 млн. у США, 7,5 млн. у Німеччині, 4 млн. в Англії, 3 млн. в Японії тощо.
3. Найсильніше криза вразила США - найбагатшу країну світу. Там вона почалася з вересня 1929 р. й тривала 44 мiсяцi; обсяги втраченої через неї продукції оцінюються в більш ніж 300 млрд. дол. Порівняно з 1929 р.
За причинами виникнення й характером це була типова криза відносного перевиробництва — результат загострення суперечності між суспільним характером виробництва і приватним присвоєння його прибутків. Але світова економічна криза 1929 — 1933 рр. не являла собою просте циклічне повторення попередніх. Вона мала свої характерні особливості.
1. Це була найбільша й найглибша в історії економічна криза. Світове капіталістичне виробництво в середньому знизилося на 45%, торгівля — на 56 %. Такого всесвітнього економічного потрясіння людство не знало ні раніше, ні після того періоду.
2. Криза 1929 — 1933 рр. як ураган захопила всі капіталістичні та колоніальні країни. Жахлива катастрофа вразила майже всі галузі виробництва, відкинула його назад на зо — 35 років, призвела до зростання масового безробіття — роботу втратили понад 40 млн. чоловік, у тому числі 17 млн. у США, 7,5 млн. у Німеччині, 4 млн. в Англії, 3 млн. в Японії тощо.
3. Найсильніше криза вразила США — найбагатшу країну світу. Там вона почалася з вересня 1929 р. й тривала 44 місяці; обсяги втраченої через неї продукції оцінюються в більш ніж зо0 млрд. дол. Порівняно з 1929 р.
промислове виробництво під час кризи зменшилося в США на 46,2% (майже вдвоє), в Німеччині — на 40,6 , у Японії — на 36,7, у Франції — на 32,9 , в Англії — на 23,8%.
4. Промислова криза переплелася з кризою в сільському господарстві, особливо вразила тваринництво. Так, у США в 1933 р. з метою виходу з кризи було знищено 6,4 млн. свиней, 10,4 млн. акрів посівів, 10 тис. персикових дерев, зерно спалювали в топках локомотивів, молоко виливали в річки. Фрукти, свинину тощо обливали гасом. І все для того, щоб зберегти ціни на продукцію.
5. Криза не обмежилася сферою виробництва, вона вразила фінансову, кредитну систему, сферу грошового обігу, призвела до великої інфляції. Більшість країн відмовилася від золотого стандарту, проводила девальвацію своїх грошей (у тому числі США).
6. Криза розвивалася нерівномірно: в США почалася в 1929 р., у Франції - в 19зо р. і т. д. Найнижчою точка падіння в США була в липні 1932 р., коли їхня сталеливарна промисловість працювала на 15%, а автомобільна — на 5 % своєї потужності. В 1932 р. американська вугільна промисловість була відкинута до рівня 1904 р., виробництво сталі — до 1901 р., чавуну — до 1896 р. і т. п.
Економічна криза 1929 — 1933 рр. до краю загострила міжнародне становище. Вона справила значний вплив на розвиток міжнародних відносин, поглибила суперечності між великими державами, переможцями й переможеними країнами, метрополіями й колоніями. Посилилася боротьба за ринки збуту й джерела сировини. Загроза нової світової війни стала зловісно реальною.
3
Объяснение:
Патриарх Никон и Протопоп Аввакум