Объяснение:
нтропологический облик сарматов. До появления гуннов у сарматов особо не изменилась внешность-не имела хамитских черт. Описание внешности:"Сарматы всегда были высокие-170-180 см.Их кости очень прочные, благодаря молочной и мясной диете.Имеют длинные волосы и бороды. Молодые мужчины брили бороду и оставляли только усы.Имели деформированную челюсть. В детстве бинтовали головы детям.Оба пола- мужской и женский, носили татуировки на теле.Например -стилизованные изображния животных. Носили куртку из лосины или сукна, штаны свободного или темного покроя, нижнее белье из конопли(?!). Носили головные уборы. Антропологический облик Саков. Имели памиро- ферганский антропологический тип и схожесть на таджиков.Считались гигантами.Рост достигал двух метров в высоту .Их потомками считаются сикхи и раджпуты,пакестанцы и пуштыны. Так же имели свои менталитеты и правила-покланялись солнцу. Являлись язычниками.Антропологический облик гуннов.Обитали в центральной Азии и на територии Казахстана.Имели азиатскую внешность, средний рост, не маленькую (большую)голову,как и Сарматы были крепкими,имели раскосые глаза. Имели быстрой ходьбы.Антропологический облик усуней.Усуни- кочевое племя возможно тюркского происхождения.Внешность:голубые глаза, рыжие волосы, средний рост. Скот:овцы и лошади.Антропологический облик Канглов. Канглы - тюркское племя, обитавшее в Приаральских степах. Родовое объединения которое состоялось из башкир,казахов старшего жуза, киргизов и узбековОблик не знаю:(
Галицько-Волинське князівство, яке існувало з приблизно 1199 по 1340 рік, було одним з найбільших та найзначніших українських князівств середньовічної України. Описуючи цей період, наведу основні аспекти державного ладу, соціальних відносин, господарства, культурного впливу та релігії у Галицько-Волинському князівстві.
Державний лад:
Галицько-Волинське князівство було феодальною монархією, в якій головною владою був князь. Князівство було поділене на дві частини: Галичину та Волинь. Князь володів повнотою владою в своїй землі, але також мав у собі багато васалів, що надавали йому певну військову та фінансову підтримку.
Соціальні відносини:
Суспільство Галицько-Волинського князівства було розділене на верхню шару феодалів (князів, бояр, дворян) та нижню шару селянства. Феодали мали великі володіння, що включали села та землі, які оброблялися селянами. Селяни були залежними від феодалів та зобов'язані надавати різні послуги, такі як працю на феодальних землях або платити податки.
Господарство:
У Галицько-Волинському князівстві господарство базувалося переважно на землеробстві, скотарстві та ремеслах. Землеробство було основним заняттям селян, які обробляли поля та вирощували зернові, овочі та фрукти. Скотарство також було значним, і селяни розводили худобу для м'яса, молока та шкір. Ремесла, такі як ковальство, кравецтво та гончарство, розвивалися в містах та селах.
Культурний вплив:
Галицько-Волинське князівство було центром культурного життя середньовічної України. Знамениті князі, такі як Данило Галицький та Роман Мстиславич, підтримували літературу, мистецтво та освіту. У княжих містах, зокрема Галичі та Володимирі-Волинському, були церкви, палаци та будівлі, оздоблені різноманітними художніми декоративними елементами. Також в цей період відбувався розквіт літератури, зокрема літописання та поезії.
Релігія:
У Галицько-Волинському князівстві домінувала православна християнська релігія. Церква відігравала важливу роль в житті суспільства, а князі використовували її підтримку для зміцнення своєї влади. Велику роль у церковному житті відігравали монастирі, які були центрами освіти та місцями зберігання церковних цінностей. Значний культурний вплив на Галицько-Волинське князівство вплинув із Західної Європи, зокрема з Польщі та Угорщини, але православна віра залишалася основною релігією князівства.