Відповідь:Революція Гідності[1] (також Київський Майдан, Майдан у Києві, Євромайдан та Єврореволюція[2][3][4]) — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані спротивом проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу. Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї», небажання народу України миритись з перетворенням країни не лише де-факто, але і де-юре на одну з колоній Росії[5].
Терміни Революція Гідності та Єврореволюція[6][7][8] стосовно означених подій іноді використовуються в тому ж контексті, що й термін Євромайдан, але мають інше семантичне навантаження: «Євромайдан» здебільшого застосовується в контексті організації, форми та місця проведення протестів на підтримку європейського вибору України — як складова Революції Гідності[9]; Революція Гідності — як суспільні та політичні зрушення, викликані зривом підписання Угоди про Європейську інтеграцію, та, власне, самим Євромайданом.
Також існують розбіжності оцінок дати початку Революції. Політикум України, українські ЗМІ та блогери вважають за дату початку Революції 21 листопада 2013 року, день, коли Урядом Миколи Азарова було зірвано підписання угоди про Євроінтеграцію, після чого почали збиратись перші мітингуючі[10]; або 30 листопада, день, коли на Євромайдані були побиті студенти[11]. За межами України поширена думка, що дату Революції необхідно визначати з ходи протестувальників до Верховної Ради 18 лютого, коли почались масові криваві зіткнення зі значними людськими жертвами. Ці розбіжності виявляються і в назвах відповідних статей Вікіпедії.
Пояснення:
Пиренейский полуостров - уникальный регион, на территории которого в течение многих веков жили вместе христиане, евреи и мусульмане. Это совместное существование дало начало единственной в своем роде цивилизационной модели.
Андалусия (ал-Андалус) - это название, данное регионам Испании и Португалии под мусульманским правлением в период между 711 и 1492 годами н.э.
В начале VIII века берберийский полководец Тарик ибн Зияд высадился на Гибралтаре во главе семитысячного войска, разбил вестготов и положил начало арабскому завоеванию Испании. Собственно, в честь него Гибралтар и получил свое название, которое происходит от арабского «Джабал аль-Тарик», что в переводе означает «Гора Тарика». За короткий период времени мавры сумели завладеть почти всей Испанией, а также вторглись на территорию современной Франции. В 732 году дед Карла Великого, Карл Мартелл в битве при Пуатье сумел остановить их натиск и не дал завоеванию распространиться вглубь Европы