Мадяризація (від угор. magyar «угорець», «угорська мова») — насильне переведення на угорську мову і насаджування «угорської культури» неугорським народам.
Термін «мадяризація» набув найбільшої популярності в історіографії стосовно періоду 1867–1918, коли угорська верхівка під приводом самоврядування розгорнула цілеспрямовану, амбітну та досить агресивну політику з асиміляції неугорських народів на землях Угорського королівства. Найвідомішим об'єктом цієї політики були хорвати, з якими 1868 року Будапешт був вимушений укласти угорсько-хорватську угоду про розподіл владних повноважень у Транслейтанії, але попри яку протягом другої половини XIX століття намагався продовжувати в Хорватії політику мадяризації; також об'єктами були словаки, трансільванські сакси, румуни, євреї, карпатські русини (українці), цигани, серби, з якими ніяких угод не укладали і ситуація яких була набагато гіршою порівняно з хорватами.
Політика мадяризації мала тимчасовий успіх, переважно в міській місцевості, але викликала масове невдоволення підкорених народів. Після розпаду Австро-Угорщини (і, зокрема, Угорського королівства — згідно з Тріанонським договором) на низку незалежних держав, угорські меншини в деяких з них стали об'єктом зворотної дискримінації
Раб не имеет ничего... даже его жизнь не в его власти. Мы были рабами, мы знали, что нас ждет дальше, пустое существование с целью служения хозяевам, а потом избавительная смерть. Наши родные, многие даже не верят что уже когда то с ними встретятся. Моя жена, сын... увижу ли я их когда-нибудь... Нет так не может продолжаться нам нужно бежать, убить этих сволочей и сбежать. Вперед к свободе. Я начал искать тех же кто думает так же, так как одному сбегать было глупо, благо таких как я было не мало. и вот нас набралось около семи десятков и мы стали разрабатывать план побега и выжидать предстоящего дня. Через 4 недели я случайно услышал как стража перешептывалась что знает о предстоящем восстание. Нет ! Не ужели среди нас завелась крыса которая предала нас... мы больше не можем ждать, надо бежать сегодня. Побег был сложен, запертые ворота, усиленная ограда, но они не смогли сдержать нас. Под покровом ночи мы проникли на кухню и вооружились ножами и другими подручными материалами. Подкрались к воротам и как только стражник повернулся я бросился к нему и воткнул ему нож в спину, чувствую как по руке потекла его горячая кровь. Убрав остальных охранников мы ринулись на волю со всех ног бросившись к подножию вулкана, бегая в ночи не разбирая дорого. Наконец взобравшись на вершине Везувия мы сели отдыхать обсуждаю дальнейшие наши действия. Общим голосованием с умиртвлением несогласных мы выбрали нашим лидером Спартака
Расположите в хронологической последовательности события истории ев ропейских стран в XV веке: а) объединение Кастилии и Арагона в Испанское королевство; б) начало Войны Алой и Белой розы; в) битва при Азенкуре; г) освобождение Орлеана войсками под предводительством Жанны д' Арк 8. Выберите признаки, свойственные сословной монархии: а) сильная, но не безграничная власть короля; б) правителя страны выбирают её граждане; в) абсолютная, бесконтрольная власть правителя страны; г) существование органа власти, представляющего интересы сословий; д) король считается первым среди равных.
Мадяризація (від угор. magyar «угорець», «угорська мова») — насильне переведення на угорську мову і насаджування «угорської культури» неугорським народам.
Термін «мадяризація» набув найбільшої популярності в історіографії стосовно періоду 1867–1918, коли угорська верхівка під приводом самоврядування розгорнула цілеспрямовану, амбітну та досить агресивну політику з асиміляції неугорських народів на землях Угорського королівства. Найвідомішим об'єктом цієї політики були хорвати, з якими 1868 року Будапешт був вимушений укласти угорсько-хорватську угоду про розподіл владних повноважень у Транслейтанії, але попри яку протягом другої половини XIX століття намагався продовжувати в Хорватії політику мадяризації; також об'єктами були словаки, трансільванські сакси, румуни, євреї, карпатські русини (українці), цигани, серби, з якими ніяких угод не укладали і ситуація яких була набагато гіршою порівняно з хорватами.
Політика мадяризації мала тимчасовий успіх, переважно в міській місцевості, але викликала масове невдоволення підкорених народів. Після розпаду Австро-Угорщини (і, зокрема, Угорського королівства — згідно з Тріанонським договором) на низку незалежних держав, угорські меншини в деяких з них стали об'єктом зворотної дискримінації