Про розвиток давньоримського живопису свідчать настінні розписи та мозаїки, знайдені після розкопок Помпеїв та Геркуланума. Часто в центрі стіни розміщували великі картини на міфологічні та історичні сюжети. Траплялися й сцени побуту, портрети, фантастичні й реальні пейзажі.
- Чим відрізнялося мистецтво портрета в Давній Греції та Римі? Роздивіться скульптурний портрет Марка Аврелія. Порівняйте його із зображеннями на рельєфах та кінній статуї на с. 240. Чи можна твердити, що зображено ту саму людину? Чому?
Як, на вашу думку, римські митці досягли ефекту відтворення в скульптурному зображенні внутрішнього світу портретованого? (Поділіться міркуванням на прикладі розглядуваних пам’яток).
Працюймо самостійно.
Завдання 1. Роздивіться портрети та прочитайте уривки з твору Светонія «Життя дванадцяти цезарів». Доберіть до кожного скульптурного портрета уривок, який стосується зображеного історичного діяча.
Зробіть висновок про особливості римського скульптурного портрета.
• Портрету Октавіана Августа відповідає уривок №_, тому що…
• Портрету Нерона відповідає уривок №_, оскільки
• Портрету Ве іана відповідає уривок №_, бо…
Особливостями скульптурного портрета в Давньому Римі було те, що римські митці…
A. «Зросту він був приблизно середнього, волосся рудувате, обличчя швидше гарне, ніж приємне, очі сірі й трохи короткозорі, шия товста. Проте здоров’ю його позаздрив би будь-хто: за чотирнадцять років він хворів тільки три рази. Волосся він завжди завивав кучерями й укладав рядами, а під час грецької їзди навіть відпускав їх на потилиці
Римські архітектори, так само, як і скульптори, творчо використовували грецький досвід та традиції етрусків. Проте якщо греки понад усе цінували в архітектурі витончені й довершені форми, то римляни віддавали перевагу інженерним якостям. У всьому давньому світі римська архітектура не має собі рівної за різноманітністю типів споруд та грандіозністю.
Римляни будували кам’яні мости через ріки, багатоповерхові будинки з водогоном, каналізацією, опаленням. Спорудження водогонів давало змогу безперебійно постачати в римські міста воду з гірських джерел. Свинцевими й керамічними трубами, прокладеними в акведуках, вода надходила до будинків. Міста прикрашали фонтани. Особливим типом споруд були терми - римські лазні.
У Римі та провінціях архітектори будували великі громадські споруди - базиліки, які призначалися для судових засідань, були місцем укладання торгових угод та ділових зустрічей. Розташовувалися вони здебільшого біля форумів або на них. Близько 310 р. на римському форумі було збудовано грандіозну базиліку імператора Максенція площею 6 тис. кв. м.
Римляни прокладали добротні дороги, якими з великою швидкістю могли пересуватися війська. Утіленням міці й величі Риму були тріумфальні арки та колони, що прославляли звитягу римської зброї. Тріумфальні споруди зводили не тільки в Італії, але й у провінціях.
После изгнания из Польши в 1709 г. поставленного шведами короля Станислава I Лещинского на престол снова вернулся король Август П. Он попытался усилить свою власть в стране, в результате чего осенью 1715 г. возникла Тарногродская конфедерация польской шляхты, выражавшая недовольство политикой Августа и намеренная, в случае отказа выполнить требования конфедератов, свергнуть короля. Однако Петр I настоял на том, чтобы король принял выработанные конфедерацией требования шляхты. А она настаивала на выводе из Польши саксонских войск (король оставался курфюрстом Саксонии), сокращении коронной армии, ограничении власти короля и расширении полномочий сейма и сената. Лишенный поддержки Петра, не заинтересованного в сильном польском короле, Август II согласился на выдвигаемые шляхтой условия. 1 февраля 1717 г. был созван так называемый Немой сейм. Он продолжался только один день и без единого слова обычных прений, а король без всяких возражений принял унизительные для него ограничения, делавшие его власть фикцией, – отсюда и название сейма. Следствием было резкое ослабление королевской власти, а вместе с ней и Польши.
Природное богатство Сибири — пушнина — издавна привлекало к себе внимание. Уже в конце XV в. предприимчивые люди проникали за «каменный пояс» (Урал). С образованием Российского государства его правители и торговые люди увидели в Сибири возможность большого обогащения, тем более что предпринимавшиеся с конца XV в. поиски руд драгоценных металлов пока не давали успеха. В известной мере проникновение России в Сибирь можно поставить в один ряд с происходившим в то время проникновением некоторых европейских держав в заморские страны с целью выкачивания из них драгоценностей. Однако были и существенные отличия. Инициатива в развитии связей шла не только от Российского государства, но и от Сибирского ханства, которое в 1555 г., после ликвидации Казанского ханства, стало соседом Российского государства и обратилось с о покровительстве в борьбе со среднеазиатскими правителями. Сибирь вступила в вассальную зависимость от Москвы и платила ей дань пушниной. Но в 70-х годах в связи с ослаблением Российского государства сибирские ханы начали нападения на русские владения. На их пути встали укрепления купцов Строгановых, которые уже начинали посылать свои экспедиции в Западную Сибирь для скупки пушнины, а в 1574г. получили царскую грамоту с правом строить крепости на Иртыше и владеть землями по Тоболу для обеспечения торгового пути в Бухару. Хотя этот план и не был выполнен, Строгановым удалось организовать поход казачьей дружины Ермака Тимофеевича, который вышел на Иртыш и к концу 1582 г. после жестокого боя взял столицу Сибирского ханства Кашлык и изгнал хана Кучума. Многие вассалы Кучума из числа подвластных хану сибирских народов перешли на сторону Ермака. После нескольких лет борьбы, продолжавшейся с переменным успехом (Ермак погиб в 1584г.), Сибирское ханство было окончательно уничтожено. В 1586 г. была поставлена крепость Тюмень, а в 1587 г. — Тобольск, ставший русским центром Сибири. В Сибирь устремился поток торговых и служилых людей. Но помимо них, туда двинулись крестьяне, казаки, посадские люди, бежавши
Про розвиток давньоримського живопису свідчать настінні розписи та мозаїки, знайдені після розкопок Помпеїв та Геркуланума. Часто в центрі стіни розміщували великі картини на міфологічні та історичні сюжети. Траплялися й сцени побуту, портрети, фантастичні й реальні пейзажі.
- Чим відрізнялося мистецтво портрета в Давній Греції та Римі? Роздивіться скульптурний портрет Марка Аврелія. Порівняйте його із зображеннями на рельєфах та кінній статуї на с. 240. Чи можна твердити, що зображено ту саму людину? Чому?
Як, на вашу думку, римські митці досягли ефекту відтворення в скульптурному зображенні внутрішнього світу портретованого? (Поділіться міркуванням на прикладі розглядуваних пам’яток).
Працюймо самостійно.
Завдання 1. Роздивіться портрети та прочитайте уривки з твору Светонія «Життя дванадцяти цезарів». Доберіть до кожного скульптурного портрета уривок, який стосується зображеного історичного діяча.
Зробіть висновок про особливості римського скульптурного портрета.
• Портрету Октавіана Августа відповідає уривок №_, тому що…
• Портрету Нерона відповідає уривок №_, оскільки
• Портрету Ве іана відповідає уривок №_, бо…
Особливостями скульптурного портрета в Давньому Римі було те, що римські митці…
A. «Зросту він був приблизно середнього, волосся рудувате, обличчя швидше гарне, ніж приємне, очі сірі й трохи короткозорі, шия товста. Проте здоров’ю його позаздрив би будь-хто: за чотирнадцять років він хворів тільки три рази. Волосся він завжди завивав кучерями й укладав рядами, а під час грецької їзди навіть відпускав їх на потилиці
Римські архітектори, так само, як і скульптори, творчо використовували грецький досвід та традиції етрусків. Проте якщо греки понад усе цінували в архітектурі витончені й довершені форми, то римляни віддавали перевагу інженерним якостям. У всьому давньому світі римська архітектура не має собі рівної за різноманітністю типів споруд та грандіозністю.
Римляни будували кам’яні мости через ріки, багатоповерхові будинки з водогоном, каналізацією, опаленням. Спорудження водогонів давало змогу безперебійно постачати в римські міста воду з гірських джерел. Свинцевими й керамічними трубами, прокладеними в акведуках, вода надходила до будинків. Міста прикрашали фонтани. Особливим типом споруд були терми - римські лазні.
У Римі та провінціях архітектори будували великі громадські споруди - базиліки, які призначалися для судових засідань, були місцем укладання торгових угод та ділових зустрічей. Розташовувалися вони здебільшого біля форумів або на них. Близько 310 р. на римському форумі було збудовано грандіозну базиліку імператора Максенція площею 6 тис. кв. м.
Римляни прокладали добротні дороги, якими з великою швидкістю могли пересуватися війська. Утіленням міці й величі Риму були тріумфальні арки та колони, що прославляли звитягу римської зброї. Тріумфальні споруди зводили не тільки в Італії, але й у провінціях.