это 1
Економічне піднесення Німеччини наприкінці ХІХ ст.
o Перш за все, уряд Німеччини багато зробив для розвитку освіти та науки. Освіта стала гордістю країни, кількість студентів в університетах і вищих технічних закладах зростала особливо швидко.
o Середня та вища освіта стала міцним підґрунтям для розвитку науки й розповсюдження її досягнень в економіці.
o Демографічна ситуація в країні була досить стабільною. Цьому сприяла політика держави, церкви та загальне піднесення життєвого рівня. Якщо в 1816 р. в Німеччині населення становило 25 млн осіб, то в 1910 р. уже 64 млн, тобто відбулося зростання у 2,5 рази.
oВідбувається перетворення Німеччини з аграрно-індустріальної на індустріальну-аграрну державу і завершується промисловий переворот. Німеччина широко використала науковий і технічний досвід інших держав і зосередила увагу на розвитку галузей важкої промисловості, особливо виплавки чавуну та сталі, машинобудуванні, зокрема, верстатобудуванні.
o На початку XX ст. Німеччина вже випереджає Англію за виробництвом сірчаної кислоти, фарби, синтетичних барвників. Швидко розвивається фармацевтична промисловість.
o З кінця 80-х років XIX ст. Німеччина займає перше місце з виробництва електродвигунів, трамваїв, устаткування для електростанцій, електрифікації залізниць та електричного освітлення в містах. oПрискорені темпи розвитку підприємств важкої промисловості призвели до концентрації виробництва та утворення монополій. Останні виникали, в основному, у формі картелів і синдикатів. Особливо велика роль належала картелям. Так, 1879 р. було лише 17 об'єднань, а в 1901 р. — 600 картелів, які охоплювали 12 тис. підприємств. o Для Німеччини характерна велика роль банків у стимулюванні розвитку промисловості та швидкий процес концентрації банківського капіталу. У кінці 70-х років XIX ст. у країні налічувалося 32 банки, а в 1910 р. — уже 28. Провідна роль у фінансових операціях належала Імперському банку.
oУ 70—80-х роках XIX ст. Німеччина активно переходить до політики протекціонізму в торгівлі, захищаючи свого національного виробника, водночас, сприяючи вивезенню товарів і капіталу за кордон.
o Для швидкого економічного розвитку Німеччини велике значення мало формування ментальності німецької нації під впливом освіти, культури, мистецтва та релігії, яку держава зробила своїм союзником. Унаслідок дії зазначених чинників німець ставав слухняним, дисциплінованим, ретельно виконував накази, був носієм порядку, сумлінно ставився до праці.o Розвиток економіки Німеччини відбувався настільки швидко, що за 30 років з 1870 по 1900 рр. обсяг промислового виробництва зріс у 3,1 рази. o Отже, ряд зазначених факторів позитивно вплинув на економічний розвиток Німеччини в кінці XIX ст., дав їй можливість стати другою промисловою державою світу й завдяки швидкій індустріалізації випередити Францію та Англію.Індустріалізація кінця XIX — початку XX ст. вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та перше місце у Європі.
Після перемоги у франко-прусській війні 1870—1871 рр. відбулося об'єднання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації. Було ліквідовано політичну роздрібненість, митні бар'єри, сформувалася єдина грошово-фінансова система, прийнята загальнодержавна система міри і ваги, залізничного і поштового права. Все це сприяло розвитку єдиного внутр.го ринку країни.
ответ:Чи помічали ви, яке велике враження справляють ті твори літератури, які читаються в спокійній обстановці. Наприклад: на відпочинку чи під час якоїсь не дуже тяжкої і невідволікаючої уваги хвороби. Література дає колосальний найбiльший і глибокий досвід життя. Вона робить людину інтелигентною, розвиває почуття краси, але дає й розуміння життя, всіх його складностей, служить провідником в інші епохи й до інших народів, розкриває перед нами серця людей. Одним словом, робить вас мудрими. Але все це дається тільки тоді, коли ви читаєте, вникаючи в усі дрібниці. Адже найголовніше часто ховається в самих дрібницях. А таке читання можливе тільки тоді, коли ви читаєте iз задоволенням, не тому, що той чи інший твір треба прочитати, а тому, що він вам подобається. Ви відчули, що автору є що сказати, є чим з вами поділитися. І він вміє це робити. Якщо перший раз прочитали твір неуважно, прочитайте ще раз, третій раз. У людині повинні бути улюблені твори, до яких вона звертається неодноразово, які знає в детялях, про які може пригадати в нужних обставинах, оточуючих і цим, то підняти настрій, то розрядити становище, то посмішити, то висловити своє ставлення до того, що відбувається з нею чи з абиким іншим. Вмійте читати не тільки для шкільних відповідей і не тільки тому, що ту чи іншу річ читають зараз усі тiльки тому, що вона модна. Вмійте читати з інтересом і непоспішаючи. Чому телевізор частково витісняє зараз книжки? Та тому, що телевізор змушує вас не поспішаючи передивитися якусь передачу, сісти зручно, щоб вам ніщо не заважало, він вас відволікає від турбот. Він диктує, як дивитись і що дивитись. Але намайтесь вибрати книгу за своїм смаком. Сядьте з книгою зручніше і ви зрозумієте, що є багато книжок, без яких не можна жити, які важливіші й цікавіші від багатьох передач. Я не кажу перестаньте дивитись телевізор, але я кажу дивіться з розбором. Читайте як умога більше і читайте з великим розбором. Визначайте самі свій вибір, користуючись тим, яку роль набула обрана вами книга з історії людської культури, щоб стати класичною. Це означає, що в ній є щось історичне, а може це істотне для культури людства виявитися істотним і для вас. Класичний твір той, який витримав випробування часу. З ним ви не втратити свій час, але класика не може відповісти на ці запитання сьогодення, тому потрібно читати й сучасну літературу. Не будьте метушливими! Метушливість заставляє людину безглуздно витрачати найбільший і найкоштовніший капітал, який вона має – свій час.
Объяснение:
а) уничтожение Звездной палаты и Высокой комиссии;
б) отмена крепостного права;
в) лишение церковного суда права налагать наказания на светских лиц;
г) отмена высшего судебного права королевского Тайного совета;
д) введение конституции;
е) освобождение заключенных пуритан;
ж) принятие Хабеас корпус акта;
з) установление фактической свободы печати;
и) ликвидация епископской цензуры;
к) изъятие части земель у дворян – сторонников короля;
л) привлечение к суду министров короля;
м) введение всеобщего избирательного права;
н) введение запрета на роспуск палаты общин без ее согласия;
о) учреждение армии «новой модели»;
п) принятие «Великой ремонстрации»;
р) уничтожение палаты лордов;
с) отмена королевских монополий;
т) провозглашение республики в Англии.