Стародавні Афіни були потужним містом-полісом, важливим просвітницьким центром. Тут народились Сократ, Перикл, Софокл; Платон започаткував «академію», а Арістотель — ліцей. Афіни — колиска Західної цивілізації, батьківщина світової демократії. Ошатна антична спадщина добре збереглась у місті: Акрополь, Парфенон, Афінська агора, Храм Зевса Олімпійського, Римський форум, Храм Гефеста тощо. Збереглись донині й деякі з пам'яток доби панування Османської імперії (незалежність від якої Греція здобула лише 1830 року). Сучасну історію міста репрезентують Грецький парламент, Палац Президента та, так звана, Афінська трилогія: Національна бібліотека, Афінський університет та Національна академія. 1896 року в Афінах було відроджено сучасні Олімпійські ігри.
Павел Скоропадский родился 3 (15) мая 1873 году в Висбадене Германии, а погиб в возрасте 72 лет 26 апреля 1945 в баварском городке Меттен. Князь по праву рождения, значительную часть своей жизни посвятивший борьбе за Украинское государство.
Павел Петрович Скоропадский – последний гетман Украины, талантливый военачальник и горячий патриот Украины, которому удалось в чрезвычайно тяжелых условиях революции и гражданской войны провести фундаментальные государственные реформы в Украине, сменив во главе страны "романтиков" Центральной Рады с Михаилом Грушевским, занявшись государственным строительством молодого Украинского государства.
Бывший царский генерал-лейтенант Скоропадский сумел сделать из Украины сильное, самодостаточное государство, с которым вынуждены были считаться соседи, как на Западе, так и на Востоке. Потомок гетманского рода, поклонник казацкой славы, он смог возродить национальные традиции, создав моду на все украинское.
Объяснение:
У період Станово-представницької монархії до станово-представницьких органів входили представники духовенства, світських феодалів, містян (купців, ремісників). Цими органами були: в Англії — парламент (з 1265); у Франції — Генеральні штати (з 1302 року); в Іспанії — кортеси (з кін.
Объяснение:
Станово-представницька монархія — форма правління, централізована держава, у якій влада монарха спирається на станово-представницькі органи влади, станово-представницька монархія є проміжним ступенем між монархією періоду феодальної роздробленості та абсолютною монархією. В країнах Європи Станово-представницька монархія виникла в умовах оформлення станів і ознаменувала певну централізацію управління державою, порівняно з феодальною роздробленістю. У період Станово-представницької монархії до станово-представницьких органів входили представники духовенства, світських феодалів, містян (купців, ремісників). Цими органами були: в Англії — парламент (з 1265); у Франції — Генеральні штати (з 1302 року); в Іспанії — кортеси (з кін. 12 — початок 14 ст.); у Швеції — риксдаг (з 1434 року); у Данії — ригсдаг (1468—1660); у Польщі, Угорщині, Чехії — сейми (з 14—15 ст.) та ін. Станово-представницькі органи скликалися монархами для схвалення їхньої політики у найважливіших галузях державного управління.