Объяснение:
Постійні війни стимулювали розвиток у скіфів державотворчих процесів. Верховна влада в скіфських племенах належала цареві. Цар очолював військо, його влада була спадкова і майже не обмежена. Але для вирішення найважливіших питань скликалися народні збори усіх воїнів – «рада скіфів». На засіданнях цього органу могла вирішуватися навіть доля царів. Землі скіфів поділялись на номи, якими керували представники царської родини.
Військові походи та нерівномірний розподіл військової здобичі стимулював майнове і соціальне розшарування скіфського суспільства. Виділися такі основні суспільн
воїни (з середовища воєначальників походила скіфська знать та царські родини);
жерці;
рядові общинники (землероби, пастухи) – більшість населення;
раби
Найвідоміші пам'ятки скіфів це могили на території України — Жаботинські кургани, могили Чортомлик, Огуз, Куль-Оба, Солоха, Козел, Гайманова Могила, Товста Могила, Мелітопольський курган, Мельгуновський курган, Олександропільська, «Перша Завадська», Чабанцева Могила, Золота і Ак-Мечетська, «Переп'ятиха».
1. умиротворення агресора
2.укладання договору про дружні кордони
3.зброя та військова техніка
4. несправедливість Версальська Вашигтонська стстема; підписання радянсько-німецького пакту про непад; реваншанські настрої в суспільстві та прихід до влади агресивно налаштовані політичних сил.
5. Румунія; Угорщина, Болгарія
6. агресії проти Фінляндії
7. 1 вересня 1939
8.Барбароса
9. дії Англії та Фра6 проти Німеччини на початок Другої світової війни
10.напад Німеччини на СРСР
11.битва за Перл-Харбар
12. хибна оцінка радянськими керівниками військова політична ситуація; низький рівень підготовки та оснащення червоної армії;