Екатерина I (1725–1727). В январе 1725 г. скончался Петр I, не успевший назвать своего преемника на престоле. В этих условиях большую активность в борьбе за власть развил ближайший сподвижник Петра А.Д. Меншиков. По его приказу на площадь в столице были выведены гвардейские полки, заявившие о том, что всякий российский подданный должен повиноваться императрице Екатерине I. В 1724 г. в Успенском соборе Псковского кремля произошла ее коронация в качестве всероссийской императрицы. Так был совершен первый в XVIII в. дворцовый переворот, решивший вопрос о престолонаследии в пользу второй жены Петра I.
Екатерина I лишь царствовала, а к управлению государством не проявляла ни малейшего интереса. Все дела были перепоручены А.Д. Меншикову, фактически он был правителем страны.
Из наиболее значительных государственных мер, оказавших влияние на развитие России в первой половине XVIII в., следует отметить создание в феврале 1726 г. Верховного тайного совета с целью ограничения роли правительствующего Сената. В его состав вошли А.Д. Меншиков, Ф.М. Апраксин, Г.И. Головкин, П.А. Толстой, Д.М. Голицын, А.И. Остерман и герцог Голштинский. В целом же была продолжена политика Петра I: по его замыслам открыта Академия наук (1725), отправлена экспедиция В. Беринга на северо-восточную оконечность Азии и т. д.
Объяснение:
Внесок : Русь постає як могутня централізована держава Східної Європи Продовження Візантійських традиції на словянських країнах Створення самобутньої православної культури Русі 988 рік –Хрещення Володимиром Великим Київської Русі
Київська Русь, освоївши кращі досягнення європейських народів, східних слов’ян, протягом ХІ-ХІІ ст. вибудувала самобутню і високу культуру, яка посіла визначне місце серед культур країн Європи та світу. Внесок Київської Русі у розвиток світової культури
Численні археологічні знахідки та писемні джерела свідчать про самобутність культури Київської Русі й с твердження окремих науковців про іноземні впливи на неї, які особливо були популярними серед учених у ХІХ і на початку ХХ ст.
На основі багатої фольклорної традиції розвивається оригінальне письменство (художня література, повчання, ораторська проза, літописи, агіографія). Разом із народом і в середовищі народу жили обрядова усна творчість, казки, історичні перекази, легенди, ліричні пісні, прислів’я, приказки, загадки. Майже у первозданному вигляді до нас дійшли високі взірці обрядової поезії – колядки та щедрівки. Широко побутувала в Київській Русі перекладна література: філософські й богословські трактати, апокрифи, романи і повісті, історичні хроніки та вибране з них, так звані Ізборники. Вони істотно розширювали кругозір та світосприйняття давньоруського читача. Із прийняттям християнства витісняється традиційна дерев’яна архітектура, на зміну їй приходить мурована, візантійського типу, яка частково ввібрала в себе традиції будівничих Русі. Із кам’яним зодчеством приходить на Київську Русь монументальний живопис – фрески та мозаїки, з’являється іконопис.
Культурні памятки Русі
Золоті́ воро́та» — головна брама стародавнього Києва, пам'ятка оборонної архітектури Київської Русі, одна із найдавніших датованих споруд Східної Європи[1], символ Києва[2]. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі (Царгороді) Золоті ворота
ответ: сектант
Объяснение: