1)У січні 1868 року війська імператора Мейдзі, які підтримувалися європейцями розгромили армію сьогуна і в травні встепили до столиці Токіо, де і взяли під свій контроль владу в карїні.
2)аграрна реформа, фінансова реформа, військова реформа, адміністративна реформа, освітня реформаю
3)Японська паперова компанія(1880), Японська текстильна компанія (1882), Японська пароплавна компанія (1885).
4)Реформи, здійснені в 70-80-ті роки XIX століття, дали могутній поштовх до стрімкого розвитку країни та формування особливої японської моделі модернізації. Також розвитку Японіїї сприяла перемога в Японо-Китайській війні. Через виплату контрибуції Китаєм Японії, Японія спрямувала на фінансування тяжкої промисловості.
5)Японо-Китайська війна 1894-1895 роки, Російсько - Японська війна 1904-1905 роки.
6)Острів Тайвань як колонія, острів Пенху, Ляодунський півострів, але під тиском Європейських держав Японія була змушена відмовитися від Ляодунськогопівострова, після перемоги над Росією, Японія встановила протекторат над Кореєю, залізниця в Південній Маньчжурії і південна частина острову Сахалін відходили Японії.
Объяснение:
Восста́ние Спартака́ (лат. Bellum Spartacium или лат. Tertium Bellum Servile, «Третья война с рабами») — величайшее в древности[1][2] и третье по счёту (после первого и второго Сицилийских восстаний) восстание рабов. Последнее восстание рабов в Римской республике датируется обычно 74 (или 73)—71 гг. до н. э.[3] Восстание Спартака было единственным восстанием рабов, представлявшим прямую угрозу центральной Италии. Окончательно подавлено в основном благодаря военным усилиям полководца Марка Лициния Красса. В последующие годы оно продолжало оказывать косвенное воздействие на политику Риме.
Третье восстание рабов имело важное значение для последующей истории Древнего Рима, в основном в его влиянии на карьеру Помпея и Красса.
ну типо : /