Зокрема, у Києві й багатьох інших містах Центральної й Лівобережної України «Просвіти» були зареєстровані вже у 1906 році. Приміром, видатний письменник і громадський діяч Михайло Коцюбинський створив, очолив і зареєстрував разом із колегами Чернігівську «Просвіту» якраз у 1906 році.
Архівні джерела засвідчують: перша спроба легалізувати «Просвіту» на Полтавщині теж датується 1906 роком. Однак намагання полтавської інтелігенції виявилися марними, оскільки на Полтавщині російський імперіалізм утискував все українське особливо жорстко, адже окупаційна влада після трагічної для українців Полтавської битви і невдалого воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи постійно позиціонувала Полтаву як «город русской слави». Отож, 21 червня 1906 року Полтавське губернське присутствіє відмовило українській інтелігенції Полтави в реєстрації статуту «Просвіти».
Зокрема, у Києві й багатьох інших містах Центральної й Лівобережної України «Просвіти» були зареєстровані вже у 1906 році. Приміром, видатний письменник і громадський діяч Михайло Коцюбинський створив, очолив і зареєстрував разом із колегами Чернігівську «Просвіту» якраз у 1906 році.
Архівні джерела засвідчують: перша спроба легалізувати «Просвіту» на Полтавщині теж датується 1906 роком. Однак намагання полтавської інтелігенції виявилися марними, оскільки на Полтавщині російський імперіалізм утискував все українське особливо жорстко, адже окупаційна влада після трагічної для українців Полтавської битви і невдалого воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи постійно позиціонувала Полтаву як «город русской слави». Отож, 21 червня 1906 року Полтавське губернське присутствіє відмовило українській інтелігенції Полтави в реєстрації статуту «Просвіти». У книзі «Полтавщина в перший рік Української