победа в хартуме и гибель гордон-паши произвели неизгладимое впечатление на жителей судана. авторитет махди стал непререкаем, ибо о любом пророке (равно как и лице, претендующим на такое звание), судят только по его успехам. страна завоевана, но теперь страной нужно . рядом с покоренным хартумом началось строительство новой столицы – омдурмана, названной так по имени располагавшегося на ее месте египетского военного укрепления.
взойдя на пик своего триумфа, махди остался верен себе и не изменил прежнего образа жизни. в его жилище имеется всего лишь одна комната, верблюжья шкура для сна, и священный коран. свободное от разрешения практических дел время, целиком отдается молитве. в судане торжественно провозглашается правление аллаха и духовный лидер страны всецело стремиться подражать пророку. он правоверный мусульманин, строго соблюдает все столпы веры и требует того же от других. верховная власть не развратила его, махди как и раньше, равнодушен к роскоши. его ближайшие получившие титулы халифов, ведут такую же скромную жизнь как сам долгожданный. в омдурмане выстроена большая мечеть, в которой правитель ежедневно обращается с проповедью к правоверным. жителям страны, сроду не знавшим никакого закона кроме силы, жесткие правила шариата. такие меры способствуют наведению порядка и добавляют популярности самому махди. всегда любой, даже самый жесткий закон, лучше безвластия.
Відповідь:
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Video Player is loading.
PlayUnmute
Fullscreen
VDO.AI
ДВІ ІМПЕРІЇ: ВІЗАНТІЙСЬКА І ФРАНКСЬКА
Карл Мартелл
Карл Мартелл (бл. 688 — 22 жовтня 741) — франкський правитель з 715 р., син Піпіна Герістальського і наступник його на посаді майордома об'єднаного Франкського королівства. Управляв країною одноосібно, не підпорядковуючись королям з династії Меровінгів. Після смерті в 737 р. короля Теодоріха IV залишив престол незайнятим. У перші роки свого правління змушений був вести боротьбу з повсталими проти нього феодалами Нейстрії (займала долини Сени і Луари), трохи пізніше — з герцогами Прованса та Аквітанії. Повстання були придушені, а землі бунтівних феодалів конфісковані. Цей земельний резерв надав Карлу можливість проведення бенефіціальної реформи. Ділянки земель надавалися тепер феодалам як бенефіції — у довічну власність і тільки за умови військової служби феодала в королівських військах. При невиконанні служби землі вилучалися.
Спадкоємці могли отримати бенефіцій тільки за тих же умов. Коли земельні фонди зменшилися, Карл Мартелл провів часткову секуляризацію церковних земель і продовжив роздачу бенефіціїв вже за рахунок церкви. Бенефіціальна реформа дозволила Карлу створити могутню армію. Кіннота, для служби в якій необхідні були значні кошти, зробилася тепер ядром франкського війська. Саме це стало вирішальним чинни-ком в протистоянні арабській експансії. Кіннота арабів уперше вторглася на територію Галлії в 720 p.; араби, що вже захопили до цього часу Піренеї, оволоділи Нарбонною і взяли в облогу Тулузу. Тільки в 732 р. в битві під Пуатьє франкська кіннота завдала арабській кінноті такого серйозного удару, що араби повернулися в Іспанію і припинили просування на північ від Піренеїв. Вважається, що саме після цієї битви Карл отримав прізвисько «Мартелл» («Молот»). У 725 і 728 pp. Карл Мартелл зробив два походи в Баварію і підкорив її. На початку 730-х pp. він завоював Алеманію, а в 733 і 734 pp. підкорив землі фризів. Неодноразово (у 718,720,724,738 pp.) Карл Мартелл здійснював походи за Рейн проти саксів і обкладав їх даниною. Перед смертю він поділив Франкське королівство між двома своїми синами, Карломаном і Піпіном Коротким: перший з них отримав майордомство в Австразії, Швабії і Тюрингії, другий — в Нейстрії, Бургундії та Провансі.
Пояснення: