ответ:Хмельниччина і нова Українська держава стали поштовхом для розвитку історичної науки, яка вже виходить за межи літописних оповідань та набуває нових форм.
Наприкінці 17 - на початку 18 століття з'являються так звані “козацькі літописи”, автори яких брали безпосередньо участь у козацьких походах або були їх свідками.
У 18 столітті з'являються історичні твори, які пов'язують добу Гетьманщини з Княжою добою. У 1730 - х роках складено “Краткое опісаніе Малоросіи”; у 1765 році П. Симоновський - “Краткое опісаніе о козацком малоросійском народе” та інші.
Велике значення для розуміння культури, прагнень, ідеології тогочасної еліти мають щоденники та мемуари видатних політичних та культурних діячів. До цього можна віднести: “Дневник” Петра Апостола (1725 - 1727), сина гетьмана Данила Апостола, “Дневник” (1735 - 1740) Якова Марковича, “Дневник” генерального хорунжого М. Ханенка, який був дуже близьким до І. Скоропадського, П. Полуботка, Д. Апостола.
Щодо розвитку природничих та математичних наук у 17 столітті, то вони були розвинені слабше, ніж історія та право, але ніколи не зникало зацікавлення ними. В приватних бібліотеках були присутні книги з ботаніки, зоології, математики, метеорології тощо. При дворі К. Розумовського проживали доктори - француз Леклерк та німець Гебенштрайт. У 1751 році Іван Полетика став професором Медичної Академії у Кілю.
Філософія у 17 столітті розвивалася під впливом творів античних та середньовічних філософів, а також творів Декарта, Фр. Бекона, картезіанців.
Найяскравішим представником філософії в Україні був Григорій Сковорода (1722 - 1794), видатний вчений та мислитель. Син реєстрового козаку Полтавського полку, учився в Київській Академії, потім в університетах Мюнхену, Відня, Бреслау. Основою його філософічної концепції був антропологізм, а засобом для досягнення мети - самопізнання.
Для науки 19 століття було характерне зростання ваги природничих наук, так як відбувається промислове зростання. З'являються нові науки і напрямки. Серед видатних науковців цього періоду можна назвати багатьох людей.
У 1813 - 1820 рр. ректором Харківського університету був Т. Ф. Осиповський, який написав тритомну працю “Курс математики”, що тривалий час була основним підручником для студентів. Слід відмітити діяльність Михайла Остроградського в галузі математики (його ім'я носить одна з вулиць Полтави, на якій стоїть один з найстаріших педагогічних ВУЗів України). За свої досягнення він був обраний членом Петербурзької, Паризької, Туринської та Римської Академій наук. Автор багатьох підручників з математики.
Михайло Максимович (1804 - 1873), перший ректор Київського університету, написав більше ніж 100 наукових праць з історії, ботаніки, зоології, фізики, хімії тощо.
Великий хірург М. І. Пирогов (1810 - 1881), який вперше здійснив операцію з анестезією, дав новий поштовх освітянського руху на Україні. Він був попечителем Київської навчальної округи, підтримував гуманні і прогресивні начинання в педагогічній справі.
В Україні складається низька наукових шкіл, які мали високий науковий рівень і впливали на умонастрій суспільства. Школа з хімії створюється в Київському університеті, в Харкові М. М. Беккетов (1827 - 1911) створив школу фізичної хімії, його роботи стали основою нової наукової галузі - металометрії. Розповсюджуються ідеї Дарвіна, світоглядний вплив яких був дуже великим. У Києві та Одесі працював один з братів Ковалевських, Олександр Онуфрійович(1840 - 1901), відомий зоолог. Він і його молодший брат Володимир зробили великий внесок у розвиток еволюціоністської концепції Дарвіна.
Відомим був Ілля Ілліч Мечніков (1845 - 1916), випускник Харківського університету. Викладав в Одесі, був членом Громади. У 1888році переїхав до Пастерівської лабораторії в Париж. Лауреат Нобелівської премії (за відкриття фагоцитозу). Працюючи професором Новоросійського університету в Одесі він із своїм учнем Миколою Гамалією (1859 - 1949) створив першу в Російській імперії і другу в світі бактеріологічну станцію, став одним з засновників мікробіології та вчення про імунітет. М. Гамалій, продовжуючи справу свого вчителя, зробив великий вклад у боротьбу з такими хворобами, як холера, чума, туберкульоз, сказ, впровадив в практику охорони здоров'я щеплення.
Також у галузі медицини плідно працював хірург Ю. Шимаковський, який світову славу здобув завдяки своїй праці “Операції на поверхні тіла” та винайденням декількох медичних інструментів.
У 70 - ті роки професором фізіології Новоросійського університету був І. М. Сєченов (1829 - 1905), який став засновником вітчизняної фізіологічної школи. В праці “Рефлекси головного мозку” він висвітлив питання про діяльність головного мозку, “душевне життя” з позиції науки.
Князь Игорь Рюрикович начал своё правление на киевском престоле в 912 году, сразу же после кончины великого князя киевского Олега Вещего. Попытка племени древлян стать независимыми от власти Киева была жёстко пресечена новым князем и стала причиной увеличению размера дани. Спустя некоторое время дань, собираемая от племени древлян становится наградой Свенельду (княжескому воеводе) за то, что ему удалось покорить племя уличей. Вся внутренняя политика князя Игоря основывалась на подавлении различных недовольств племён славян, которые были подвластны Киеву.
Спустя год после начала княжения Игорь отправляется в военный поход в прикаспийскую землю. В результате данного мероприятия княжеская дружина взяла большую добычу, однако путь к Каспию пролегал через хазарские владения. Каган согласился пропустить киевского князя за половину добычи, но по пути обратно он напал на войско и перебил большую часть войска, завладев всей добычей.
Кроме того, именно Игорь становится первым русским князем, которому приходится столкнуться с проблемой набегов кочевников. Печенеги стали регулярно нападать на приграничные территории Киевской Руси в конце девятого века, а уже в 915 году киевский князь сумел заключить с ними мир на пятилетний срок. Обычно печенеги принимали сторону греков, но в 944 году они выступают против них под флагами князя Игоря.
Во внешней политике князь Игорь стремился сформировать самые выгодные условия для осуществления купеческой торговли в других странах. В 941 году князь решается на военный поход против мощной Византии. Однако, в отличие от похода Олега он принёс Руси лишь неудачу. Княжеское войско было встречено греками со снаряжёнными кораблями и смертельным «греческим огнём». Уже спустя три года в 944 году князь попытался повторно испытать удачу в битве с Византией. Заручившись поддержкой печенегов он отправился в греческие территории. При этом, император предпочёл преподнести Игорю дары и уйти от военного столкновения. А спустя год Игорь смог заключить с Византией мир.
В преклонном возрасте Игорь перепоручает воеводе Свенельду полюдье, что вызывает бурную недовольную реакцию княжеской дружины. Этот факт является основной причиной того, что князю пришлось идти на древлян без основных военных сил. Вернувшись к древлянам за повторной данью князь был убит, после чего Киевской Русью фактически правила его жена княгиня Ольга.
Незнаю 92882738373738383