Наприкінці XIV - першій половині XVI ст. на українських землях розвивалися землеробство, ремесла, торгівля, розбудовувалися старі й виникали нові села та міста. В землеробстві поряд з перелогом і двопіллям поширюється трипілля. З останнім пов'язане угноєння ґрунту та використання плуга і сохи (із залізними лемешами). Трипільна система й плугова оранка здебільшого застосовувалася в господарствах феодалів. У різних місцевостях України рівень розвитку землеробства не був однаковим. У Східній Галичині, на Поділлі, Волині, в центральних районах Київщини застосовувалася трипільна, на Поліссі, Півдні Київщини й Переяславщині - вирубна та перелогова системи.
Крім землеробства, розвивалися тваринництво, городництво, садівництво, бджільництво. Не втрачали важливого значення в господарському житті рибальство і мисливство.
Переробкою сировини займалися у феодальних господарствах. Одним з основних джерел прибутків феодалів було млинарство. Млини переважно були водяними. З XVI ст. поширюється переробка деревини: в господарствах панів вироблялася велика кількість дьогтю, смоли, поташу, вончосу (тесу). Розвинутими промислами на Україні в XV - XVI ст. були також солеваріння (в Прикарпатті) та видобування руди на руднях (особливо на Волині й Поліссі).
После 1917 г. россия оказалась в международной изоляции, ибо вышла из войны и отказалась платить царские долги. первый договор заключила с ней, тем самым признавая, эстония. в 1922 г. делегация рсфср во главе с г. в. чичериным в ходе генуэзской конференции подписала рапалль-ский договор с германией, также пострадавшей от и франции. с 1924 г. ее признали , франция, италия и др., в 1933 г. — сша. через коминтерн (орган руководства коммунистическим движением мира) зарубежным коммунистам (восстание 1922 г. в болгарии, 1923 г. в германии, в гамбурге). но «мировой революции» не вышло. в 1927 г. по инициативе правительства произошел временный разрыв -советских отношений, поскольку поддержал забастовку британских горняков. в 1929 г. вспыхнул военный конфликт с китаем из-за квжд(китайско-восточная железная дорога) ( явочным порядком прибрал к рукам квжд, находившейся в совместном владении), кончившийся поражением китая. в 1934 г. приняли в лигу наций. в 1935 г. коминтерн призвал коммунистов, социалистов и социал-демократов объединиться в борьбе с фашизмом (создание народных фронтов). в 1935 г. заключил договоры о с францией и чехословакией, но они не были подкреплены военными конвенциями. в 1936-1939 гг. республиканскому правительству испании против мятежников-франкистов, пользовавшихся поддержкой германии и италии, в 1937-1941 гг. — китаю, на который напала япония. летом 1938 г. произошел конфликт между и японией на озере хасан. в 1939 г. ввел войска в монголию, подвергшейся японской агрессии, и нанёс японцам поражение на р. халхин-гол. весной 1939 г. начал переговоры с и францией о союзе против германии. переговоры «не шли», и сталин решил договориться с германией, заключив пакт о ненападении 23 августа 1939 г. источник:
Революции происходили при активном участии народных масс,в условиях и политического европейские революции 1848—1849 (весна народов) — общее наименование революционных движений, выразившихся в форме неповиновения власти, вооружённых восстаниях, декларирования новой государственности в европейских странах в середине xix века. вспыхнувшие сразу в нескольких государствах движения носили антифеодальный и национально-освободительный характер. участники выступлений декларировали требования демократизации общественной жизни; в зависимости от местных условий они также выдвигали лозунги национального объединения (германия, италия) или выделения из существовавших государств (венгрия). катализаторами общеевропейской революции стали выступление 12 января 1848 года на сицилии и революция во франции. хотя в основном революции были быстро подавлены, они оказали существенное влияние на дальнейшие политические процессы в европе. волнения охватили францию, итальянские (сардинию, неаполь) и германские государства, включая австрию, в которой активизировались национальные движения итальянцев, венгров и хорватов, румынию
Наприкінці XIV - першій половині XVI ст. на українських землях розвивалися землеробство, ремесла, торгівля, розбудовувалися старі й виникали нові села та міста. В землеробстві поряд з перелогом і двопіллям поширюється трипілля. З останнім пов'язане угноєння ґрунту та використання плуга і сохи (із залізними лемешами). Трипільна система й плугова оранка здебільшого застосовувалася в господарствах феодалів. У різних місцевостях України рівень розвитку землеробства не був однаковим. У Східній Галичині, на Поділлі, Волині, в центральних районах Київщини застосовувалася трипільна, на Поліссі, Півдні Київщини й Переяславщині - вирубна та перелогова системи.
Крім землеробства, розвивалися тваринництво, городництво, садівництво, бджільництво. Не втрачали важливого значення в господарському житті рибальство і мисливство.
Переробкою сировини займалися у феодальних господарствах. Одним з основних джерел прибутків феодалів було млинарство. Млини переважно були водяними. З XVI ст. поширюється переробка деревини: в господарствах панів вироблялася велика кількість дьогтю, смоли, поташу, вончосу (тесу). Розвинутими промислами на Україні в XV - XVI ст. були також солеваріння (в Прикарпатті) та видобування руди на руднях (особливо на Волині й Поліссі).
!инфа с интернета!