За час свого князювання Олег приєднав до Русі сіверян, древлян, уличів, тиверців, племена кривичів, радимичів та новгородських слов’ян. Олег ходив походами на Візантію, уклав з нею вигідні договори (907 р., 911 р.). ,так за умовами першого договору руські купці вели торгівлю без сплати мита і безкоштовно могли перебували в Константинополі протягом шести місяців. Другий договір передбачав і регулював відносини між обома державами в різних випадках і сферах.
Під час здійснення одного із численних походів на сусідні території князь Олег загинув.
Ігор (912–945 рр.).
В 914 році Ігор здійснив похід на древлян, які намагалися відокремитись від Києва. У 941 році він організував похід на Візантію, щоб забезпечити інтереси торгівлі. В 944 р. відбувся другий похід Ігоря на Візантію, який вводив обмеження купцям з Київської держави, але забезпечував їх основні інтереси. Численні і широкомасштабні воєнні походи вимагали значних витрат і ресурсів, що підштовхувало князя збільшувати данину із підкорених земель. Одне із таких збирань данини в 945 р. Призвело до повстання древлян, під час якого було вбито Ігоря.
Древние греки, познакомившиеся с организацией государственного управления в империи Ахеменидов, восторгались мудростью и дальновидностью персидских царей. По их мнению, эта организация была вершиной развития монархической формы правления. Персидская система управления даёт пример удивительного уважения победителями местных обычаев и прав покорённых народов. В Вавилонии, например, все документы времён персидского владычества в юридическом отношении не отличаются от тех, которые относятся к периоду независимости. То же самое было в Египте и Иудее. В Египте персы оставили прежними не только деление на номы, но и владетельные фамилии, расположение войск и гарнизонов, а также податную неприкосновенность храмов и жречества. Конечно, центральное правительство и сатрап во всякое время могли вмешаться и решать дела по своему усмотрению, но большей частью им было достаточно, если в стране спокойно, подати поступают исправно, войска находятся в порядке. Такая система управления сложилась на Ближнем Востоке не сразу. Например Ассирия первоначально на завоёванных территориях опиралась только на силу оружия и устрашение. Области, взятые «с боем», включались непосредственно в Дом Ашшура — центральную область Ассирийской империи. Сдавшиеся на милость победителя часто сохраняли свою местную династию. Но со временем эта система оказалась мало при для управления разрастающимся государством. Реорганизация управления, проведённая царём Тиглатпаласаром III в УНТ в. до н. э., помимо политики насильственных переселений изменила и систему управления областями империи. Цари старались не допускать возникновения чересчур могущественных родов. Чтобы воспрепятствовать созданию наследственных владений и новых династий среди управителей областей, на важнейшие посты часто назначались евнухи. Кроме того, хотя крупные чиновники получали огромные земельные владения, они не составляли единого массива, а были разбросаны по всей стране
Олег (882–912 рр.).
За час свого князювання Олег приєднав до Русі сіверян, древлян, уличів, тиверців, племена кривичів, радимичів та новгородських слов’ян. Олег ходив походами на Візантію, уклав з нею вигідні договори (907 р., 911 р.). ,так за умовами першого договору руські купці вели торгівлю без сплати мита і безкоштовно могли перебували в Константинополі протягом шести місяців. Другий договір передбачав і регулював відносини між обома державами в різних випадках і сферах.
Під час здійснення одного із численних походів на сусідні території князь Олег загинув.
Ігор (912–945 рр.).
В 914 році Ігор здійснив похід на древлян, які намагалися відокремитись від Києва. У 941 році він організував похід на Візантію, щоб забезпечити інтереси торгівлі. В 944 р. відбувся другий похід Ігоря на Візантію, який вводив обмеження купцям з Київської держави, але забезпечував їх основні інтереси. Численні і широкомасштабні воєнні походи вимагали значних витрат і ресурсів, що підштовхувало князя збільшувати данину із підкорених земель. Одне із таких збирань данини в 945 р. Призвело до повстання древлян, під час якого було вбито Ігоря.
Объяснение: