А «“Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею (доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, ая перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе”. І ска- зали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо” » Б «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: “Хочу йти на вас”... І пішов до Царгорода, розоряючи міста. І дали йому данину... І повернувся він у Переяславець...» В «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого... який, по- рушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з вели- чезним військом на 10 тисячах кораблів, а до Кіммерійського Боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передві- сником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю... » Г«Рушив... [він) на Дунай на болгар, і в битві переміг... [він] болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків... Дружина господа- ря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв... по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася... вона була гідно вшанована». Д«І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царго- род, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю Понту, багато жі святих церков вони вогневі оддали, і майна чимало взяли...» Е «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І всту- пилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг і касогів, і прийшов до Києва». € «“Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і обложать нас у місті. АРуська земля далеко, печеніги з нами воюють, і хто нам тоді до ? Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе зобов'язання платити нам данину цього з нас і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород”». Ж«...Імператор [візантійський] згодився на переговори і в по- золоченій зброї, на коні приїхав до берега Істру в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Князь переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці...» 3. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття. розтавити по порядку дат
Қалыптасқан жағдайда қамқорлық туралы мәселе жөнінде келісімге келу мүмкін болмай шыққанымен, дипломатиялық қатынастар, сондай-ақ сауда байланыстары XVI ғасырдың кейінгі жылдарында да жалғаса берді. Қазақ-орыс дипломатиялық қатынастарының дамуы керуен саудасының одан әрі кеңеюіне жағдай жасады. Қазақтар рынокқа өз тауарларын: малын, мал өнімдерін апарып отырды. Ресейден Орта Азия мен Сібірге апаратын жол Қазақ хандығының аумағы арқылы өтті. Тобыл қаласынан Орта Азияға апаратын сауда жолы Ертіс өзені арқылы Есіл өзенінің бас жағына қарай, ал ол жақтан Ұлытауды айналып өтіп, Сарысу арқылы Түркістанға дейін, сонан соң Сырдария өзені арқылы Бұхараға өтетін еді.