З початком проведення індустріалізації європейських країн у другій половині XIX століття на території сучасної Тернопільської області працювало 8 парових і 680 невеликих водяних млинів, 170 спиртових і пивоварних заводів, кількість яких у 1910 році зросла до 390. Діяло кілька боєнь і підприємств з обробки шкір, виробництво мила і тютюну, цегли, черепиці, возів, коліс. Із 623 підприємств, що працювали на потреби населення, 250 були дрібними, до 5 працівників. Важливе значення для господарського розвитку краю мало будівництво залізничних доріг на Тернопільщині в близько XIX століття. У 1939 році на Тернопільщині було близько 1700 підприємств, на яких працювало біля 8800 робітників.
Переживши руйнування часів Другої світової війни, Тернопільщина за післявоєнні роки розвинула свій агропромисловий потенціал. Виникли нові галузі промисловості: машинобудування, хімічна, приладобудівна, будівельних матеріалів та інші. Місто Тернопіль, піднявшись із руїн, стало одним з індустріальних і культурних центрів України.
Во-первых, многочисленные набеги сначала арабов, а затем тюркских отрядов привели к тому, что обширные территории Восточной и Центральной Анатолии заметно обезлюдели. Их [города] захватили турки и поселились в них. Также среди оставшихся греков довольно велик был удельный вес христиан-еретиков, которые связывали с приходом тюркских завоевателей надежды на прекращение религиозных гонений.
Во-вторых - успеху захватчиков и сама византийская знать, пытавшаяся использовать их военную мощь в ходе междоусобной борьбы за власть.
Объяснение: