Балада (із французької – “танцювати”) – це ліро-епічні Твори на родинно-, рідше соціально-побутову тематику з динамічним сюжетом, що закінчується трагічно, часто з фантастичною розв’язкою, що є своєрідною особливістю цих творів.
Тематика українських балад є досить широкою: туга дівчини за коханим, убитий на війні козак, осміяне Кохання довірливої дівчиничарівництво свекрухи, зрада і помста, нещасливе кохання, шлюб із нелюбом, нещасливе життя одруженої жінки.
Поетична система балад має як спільні з пісенним фольклором риси, так і власні особливості: символічні загальнопісенні образи, постійні епітети, пестливі слова, гіперболізація, тавтологія, нарощування ефекту.
Найбільш відомими є балади “Ой чиє ж то жито”, “Про Бондарівну”, “Козака несуть”, “Туман яром”.
Изображение единорога в качестве почитаемого священного образа впервые появилось в долине Инда в III тыс. до н. э., а символика этого удивительного зверя отражена в «Атхарваведе» (в мифе о потопе, во время которого первопредок людей Ману привязал свой корабль к его рогу) и в «Махабхарате». В этих ранних традициях единорогу принадлежало тело быка, и лишь в более поздних появилось тело лошади или козла. Но с самого своего появления единорога отличал наиболее характерный признак — наличие одного длинного рога прямо на лбу. В процессе расселения индоевропейских племен на просторах Евразии мифы о единороге были перенесены на Ближний Восток и в Европу
Изображение единорога в качестве почитаемого священного образа впервые появилось в долине Инда в III тыс. до н. э., а символика этого удивительного зверя отражена в «Атхарваведе» (в мифе о потопе, во время которого первопредок людей Ману привязал свой корабль к его рогу) и в «Махабхарате». В этих ранних традициях единорогу принадлежало тело быка, и лишь в более поздних появилось тело лошади или козла. Но с самого своего появления единорога отличал наиболее характерный признак — наличие одного длинного рога прямо на лбу. В процессе расселения индоевропейских племен на просторах Евразии мифы о единороге были перенесены на Ближний Восток и в Европу
Відповідь:
Балада (із французької – “танцювати”) – це ліро-епічні Твори на родинно-, рідше соціально-побутову тематику з динамічним сюжетом, що закінчується трагічно, часто з фантастичною розв’язкою, що є своєрідною особливістю цих творів.
Тематика українських балад є досить широкою: туга дівчини за коханим, убитий на війні козак, осміяне Кохання довірливої дівчиничарівництво свекрухи, зрада і помста, нещасливе кохання, шлюб із нелюбом, нещасливе життя одруженої жінки.
Поетична система балад має як спільні з пісенним фольклором риси, так і власні особливості: символічні загальнопісенні образи, постійні епітети, пестливі слова, гіперболізація, тавтологія, нарощування ефекту.
Найбільш відомими є балади “Ой чиє ж то жито”, “Про Бондарівну”, “Козака несуть”, “Туман яром”.
Пояснення: