Відповідь:
На межі III-II тис. до н. е. острови й узбережжя Егейського моря стали ареною розвитку своєрідних культур. Особливо вирізнялися острів Крит і місто Мікени в північно-східній частині півострова Пелопонес. Відкрили крито-мікенську цивілізацію археологічні розкопки Артура Еванса і Генріха Шлімана на межі XIX-XX ст.
На острові Крит існувало кілька самостійних міст (Кносс, Фест, Тіліс та ін.), в яких з II тис. року до н. е. з’являються перші палаци критської культури. Від східних палаців їх відрізняло складне внутрішнє планування у поєднанні з комфортом ("критські лабіринти"), система спеціальної вентиляції, водопостачання, високохудожній стінний живопис. На Криті не будувалися храми, для культових обрядів використовували алтарі біля палаців або у "священних гаях".
У кінці XV ст. до н. е. критські палаці зруйнували варварські племена ахейців і з цього часу підвищується новий культурний центр – ахейське місто Мікени.
Вищого розвитку мікенська культура досягла в XVI-XIII ст. до н. е. Вона запозичила багато критських досягнень: лінійне письмо, техніку вазового розпису і настінного живопису, особливості релігійного культу. Разом з тим мікенська культура відрізнялася від критської. Палаци міст мали вигляд монументальних споруд, захищених міцними кам’яними стінами "циклопічної" кладки. Центральна зала палацу зі священним вогнем (мегарон) вважається прототипом грецьких храмів. Монументальність характерна і для мікенської скульптури. Це відомі Левові ворота в Мікенах, золоті усипальниці царів та ін. У XII ст. до н. е. мікенська цивілізація закінчила своє існування під ударами дорійців. Вона стала об’єднуючою ланкою між культурами стародавніх східних цивілізацій та культурою античного світу.
Після короткочасного періоду "темних віків" в Греції починається відродження культури. Із розрізнених племен виникає єдина грецька народність. Історичним підтвердженням цих процесів вважаються поеми Гомера "Іліада" та "Одіссея" (тому цей період називають героїчним гомерівським). Це відомі оповідання про події, зв’язані з Троянською війною та поверненням Одіссея до Ітаки. Давньогрецький епос був тісно пов’язаний з міфологією та поширеними релігійними уявленнями, для яких характерно існування політеїзму. Поступово сформувався своєрідний міфологічний світогляд, у якому простежується перехід від поклоніння тваринам і рослинам до антро ізму (обожнення людини, уявлення богів в образі прекрасних і безсмертних людей)
Пояснення:
я хз, але ось
Владимиро - Суздальское княжество - в период феодальной раздробленности (начало XII - начало XV вв. ) на Руси - один из центров всей общерусской жизни.
В XI - XII вв. именно владимиро - суздальские князья заложили основы новой русской государственности.
В VI - VIII вв. славяне стали расселяться между Волгой и Окой. В IX - XI вв. здесь уже стояли Ростов, Суздаль, Ярославль, Владимир, Дмитров, Юрьев, Муром. Самостоятельное развитие Владимиро - Суздальской земли началось в правление младшего сына Владимира Мономаха - Юрия Долгорукого (1154 - 1157 гг.) . Он сделал своей столицей Суздаль. Благоприятное географическое положение обусловило экономическое развитие княжества, выразившиеся в появлении новых городов, среди которых была и Москва (1147 г.) . В княжестве укреплял свою собственную власть. В 1155 г. Юрий Долгорукий стал великим киевским князем. С 1157 г. владимиро-суздальским князем стал старший сын Юрия Долгорукого - Андрей Боголюбский (1157 - 1174 гг.) . За 20 лет своего княжения Андрей Боголюбский многое сделал для укрепления княжеской власти. Укреплял свою власть, распространял свою власть на другие земли, украшал, возвышал свое княжество, пытался превратить свое княжество в религиозный центр Руси. Посылал войска и на Новгород, и на Киев, и на Волжскую Булгарию. Крутые и решительные действия князя вызвали недовольство бояр. В результате в его окружении возник заговор, и в 1174 г. князь был убит. После его смерти на престоле оказался его младший брат Всеволод Большое Гнездо (1176 - 1212 гг.) . Его правление - период наивысшего могущества Владимиро-Суздальского княжества. После его смерти княжество стало распадаться на более мелкие.
Но с этого времени именно на владимиро-суздальских князей стали смотреть как на защитников всей русской земли
Объяснение:
Инки, Майя и ацтеки - древнейшие цивилизации в американском регионе.