ответ:
зарождение ислама
ислам принято считать довольно молодой религий, так как зародилась она относительно недавно, в 7 веке н.э, что на 7 столетий позже христианства. прародиной современного исламского учения является древняя аравия – или же арабское государство. одним из отцов - основоположников ислама считается пророк мухаммед, миссией которого было передать слова аллаха народу и научить их жить правильно и в гармонии с аллахом. всё сказанное богом пророку было записано, адаптировано и, в конце концов, легло в основу свящённой мусульманской книги – древнего корана. правда справедливости ради хочется сказать, что книга была записана не мухаммедом, а его лучшим другом, так сам он был не обучен грамотности и даже не умел писать, единственное, что умел писать мухаммед, было имя аллаха и его собственное имя. как показывает практика для основания великого учения этого вполне достаточно.
последняя значительная редакция корана была сделана в 650 году, при одного из третьих пророков и последователей мухаммеда - османа. всё, что не вошло в эту редакцию, в дальнейшем не вошло в коран, и получила статус «апокрифа». существует мнение, что эти апокрифы содержат слишком либеральные и гностицические настроения. сам коран, как уже говорилось ранее, состоит из сур, которые устанавливают степень дозволенного и недозволенного для мусульманина – т.е. человека принявшего ислам.
другим религиозным источником для верующих является сборник о жизни пророков, это что-то подобное на христианские «хождения». самое интересное, что написаны они практически спустя две тысячи лет после смерти мухаммеда. думаем, не стоит объяснять, что при такой раскладке говорить о подлинности не целесообразно. правда узнать правдивую биографию мухаммеда всё-таки можно, её самый ранний вариант датируется 8 веком, однако до нас он опять же дошёл уже в более поздней редакции (приблизительно 12 век.) из документальных источников можно получить выводы о том, что мухаммед действительно реально жившая личность, кроме всего прочего ему приписывается жизнь – практически 600 лет. после 9 века ислам переживал и подъём, и расцвет, и «золотой век», однако в настоящее время ислам является признанной мировой религией второй по численности после христианства и буддизма. священной книгой современных мусульман по-прежнему принято считать коран
Объяснение:
Побут стародавніх греків складався під впливом природно-кліматичних умов Балканського півострова. Під спекотним сонцем елліни носили легкий одяг без рукавів. Нижній одяг, хітон, у чоловіків був дуже довгий, але згодом став коротшим — до колін. Жіночий хітон носили так: дівчата підперізували його в талії, а жінки — під грудьми. Дівчата в Спарті носили хітони короткі, вище колін. Як правило, їх одягали лише вдома, на вулицю виходили в гіматії. Капелюх надягали тільки в дорозі. Греки носили взуття, подібне до сандалій і черевиків, сплетених із ремінців.
Оселя грецької родини приховувала приватне життя від стороннього ока. Глухі стіни будинків з невеликими віконцями під карнизом — це все, що можна було побачити з вулиці. Двері та вікна кімнат виходили на внутрішній двір -перистиль, оточений тонкими колонами. Спершу житло складалося з трьох-чотирьох кімнат. Згодом винайшли каналізацію. Будинок поділявся на чоловічу частину і жіночу (гінекед), яка була зазвичай розташована на другому поверсі.
Здебільшого греки харчувалися рибою, овочами, оливками, хлібом, часником, запиваючи їжу легким, розбавленим водою, вином. М'ясо вживали лише багатії, та й то під час свят і жертвоприношень.
Культура греків розвивалася в умовах рабовласницької держави. Раби, виконуючи всю тяжку роботу, вивільняли громадянам час для духовного розвитку: греки любили театр, присвячували свій час науці, філософії, мистецтву тощо. .
2. Сім'я, шлюб і виховання дітей
Жінку в грецькому суспільстві не шанували. Шлюб укладався лише для продовження роду. Під час обряду, що відбувався в оселі чоловіка, співали шлюбні пісні та приносили жертви домашнім богам-покровителям. Чоловіки, як правило, були набагато старші від дружин. Діти перебували під владою батька. Дружина відразу ж після весілля потрапляла у залежне становище. Вона була в до -мі на правах першої зі служниць, керувала прислугою, вела господарство. Грецькі жінки були малообізнані й малоосвічені. З дому вони виходили тільки в супроводі рабинь або прислужниць, не мали права розмовляти на вулиці ні з ким.
Чоловіки більшу частину дня проводили за межами оселі — у місті, займаючись власними справами. Про виховання дітей здебільшого дбала мати, яка майже не мала вільного часу. Щоправда, жінок допускали на вистави в театр, відвідування якого залишало яскраве враження на тривалий час. Одружуватися, мати родину могли тільки вільні люди.
Традицією на початку шкільного навчання XI-IV ст. до н. є. було ознайомлення юних греків з текстами поем «Іліади» й «Одіссеї». Поеми формували в дітей життєві цінності: перемагати, поважати працю, любити сім'ю, людей, бути патріотом, визволителем.
