Я уже писала такое♡
поставьте лучший ответ не хватает
Объяснение:
27 января 1944-го года небо над вечерним Ленинградом под грохот артиллерийской канонады озарилось огнями. Но это был не удар вражеской авиации, и не отблеск пожара. Это был салют, который ознаменовал полное освобождение города от гитлеровской блокады. За 900 страшных дней, которые она длилась, Новосибирск на четверть стал Ленинградом. В нашем городе второй дом обрели для десятки тысяч эвакуированных. Блокада унесла жизнь порядка двух миллионов человек, а может быть, ещё больше. Её называют самой страшной осадой в истории человечества. Она закончилась ровно 76 лет назад.
Вели́кие географи́ческие откры́тия — период в истории человечества, начавшийся в XV веке и продолжавшийся до XVII века, в ходе которого европейцы открывали новые земли и морские маршруты в Африку, Америку, Азию и Океанию в поисках новых торговых партнёров и источников товаров, пользовавшихся большим спросом в Европе. Историки обычно соотносят «Великие географические открытия»[1][2] с первопроходческими дальними морскими путешествиями португальских и испанских путешественников в поисках альтернативных торговых путей в «Индии» за золотом, серебром и пряностями[3].
Само понятие географических открытий связано с возрастающей потребностью иметь достоверную географическую информацию в торговых и политических целях. Ранее факты, полученные в результате отдельных путешествий (например, американских походов викингов), либо не находили широкого признания, либо лишь незначительно видоизменяли господствующую мифологическую картину мира. Технический прогресс в Европе обусловил возможность дальних морских путешествий, а развитие торговли — потребность в соответствующих знаниях[4].
Португальцы начали систематическое исследование атлантического побережья Африки в 1418 году под покровительством принца Генриха, в конечном счёте обогнув Африку и войдя в Индийский океан в 1488 году. В 1492 году в поисках торгового пути в Азию испанские монархи одобрили план Христофора Колумба отправиться на запад через Атлантический океан в поисках «Индии», в результате чего была открыта новая часть света. С целью предотвращения конфликта между Испанией и Португалией был заключён Тордесильясский договор, по которому мир был разделён на две части, где каждая из сторон получала эксклюзивные права на открываемые ими земли.
В 1498 году португальская экспедиция под руководством Васко да Гамы смогла достигнуть Индии, обогнув Африку и открыв прямой торговый путь в Азию. Вскоре португальцы ушли ещё дальше на восток, достигнув «Островов пряностей» в 1512 году и высадившись в Китае годом позже. В 1522 году экспедиция Фернана Магеллана, португальца, состоявшего на испанской службе, отправилась на запад, совершив первое в мире кругосветное путешествие. Тем временем испанские конкистадоры исследовали американский континент, а позже некоторые из островов юга Тихого океана.
1. Назвіть головні воєнно-політичні цілі Німеччини, Австро-Угорщини, Великої Британії, Франції та Росії напередодні Першої світової війни та визначте основні причини Першої світової війни.
Між провідними державами світу загострювалися економічні суперечності, боротьба за ринки збуту продукції та джерела сировини, спричинені їхінми геополітичними інтересами. Поглиблювалося противостояння між двома угрупуваннями європейських держав – Антантою та Центральними державами. Особливої гостроти набув конфлікт інтересів Великої Британії та Німеччини. Ініціаторами розв'язання війни виступили правлячі кола Німеччини та Австро- Угорщини.
2) Визначте місце України в планах протиборчих сторін.
Кожна з країн прагнула досягти своїх геополітичних інтересів. Україна в них також посідала помітне місце через своє вигідне географічне положення та ресурси.
Німеччина сподівалася розчленувати Росію й оволодіти Польщею, Литвою, країнами Балтії, Білорусією та Україною. Особлива роль у цих планах відводилася українським землям, оскільки саме вони мали стати відправним пунктом для подальшого завоювання Німеччиною світового простору.
4) Битва на Марні
На Західному фронті німецькі війська підійшли до Парижа й форсували річку Марна. 5-12 вересня 1914р. тут відбулася грандіозна битва.
Німецьке командування, вважаючи, що французькі війська не здатні чинити опір, вирішило не обходити Париж із півночі, як передбачав«план Шліффена», а рухатися навпростець. Однак французька армія змогла швидко зосередити значні сили у вирішальних місцях боїв. Зокрема, частини паризького гарнізону, що внесли перелом у перебіг битви, були перекинуті до Марни на міських таксі. Це був перший в історії досвід використання автомобільного транспорту з військовою метою. До того ж напередодні два німецькі корпуси й дивізія були відправлені у Східну Пруссію, що ослабило німецьку армію. Французьким військам вдалося зупинити німецькі війська й перейти в наступ. За висловом французьких солдатів, відбулося «диво на Марні», у результаті якого Німеччина зазнала поразки. Проте головним результатом став провал плану бліцкригу.
5) Битва на річці Соммі
1 липня 1916 р. британське і французьке командування розпочало наступ на річці Соммі.
В битві на річці Соммі для підтримки атаки піхоти британська армія застосувала танки (18 машин). Вони повільно повзли, стріляючи з кулеметів у противника. Перелякані німецькі солдати залишали позиції і тікали. Завдяки танкам британські солдати на ділянці фронту в 10 км за п'ять годин просунулися впередна 4–5 км і зайняли три села. Раніше досягнення таких результатів вимагало тисяч тонн снарядів і десятків тисяч людських життів.Проте навіть застосування танків не до подолати добре укріплену багатокілометрову смугу німецької оборони. У листопаді 1916 р. битва на річці Соммі завершилася. Британсько-французькі війська просунулися в перед на ділянці фронту завдовжки в 35 км і вглиб до 10 км. Битва ще раз продемонструвала неспроможність тактики планомірного фронтальногонаступу. Стратегічна ініціатива остаточно перейшла до Антанти.
6) Брусиловський прорив
Успіху французької армії під Верденом
значною мірою сприяло те, що на Східному фронті, за наполяганням союзників, на початку червня 1916 р. перейшли в наступ російські війська, очолювані генералом Олексієм Брусиловим. Упродовж 4 червня – 29 вересня в результаті Брусиловсього прориву російські війська знову зайняли частину Волині, Галичини, Буковину й досягли Карпатських перевалів.
1) Під час Першої світової війни було використано нову зброю: танки, підводні човни, винищуващі, бомбардувальники, отруйні гази, далекобійні гармати, кулемети.
2) Флоти Англії та Німеччини:
Напередодні війни Німеччина та Австро-Угорщина приділяли значну увагу створенню свого військово-морського флоту, але не змогли випередити держави Антанти.
31 травня – 1 червня 1916р. у Північному морі, біля Ютландського півострова відбулася єдина за всю війну велика морська битва між британським та німецьким флотом.