М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
stesin761
stesin761
06.07.2021 13:31 •  История

Твір-роздум на тему "Гетьманат П.Скоропадського: "за" і "проти"

👇
Ответ:
uylia144348
uylia144348
06.07.2021

Павло Скорпадський - останній гетьман України.

Прийшов до влади внаслідок перевороту, як маріонетка в руках Австрійської та Німецької влади. І тут виникає питання - а чи був він за Україну? Розглянемо усі аргументи "За" і "проти".

Став на престол він у наслідок невдовлення австрійсько-німецької влади. Вони були невдоволені діями Центральної Ради та аби вони не докучали, поставили більш лояльного Скоропадського.

Прийшовши до влади Павло Петрович проголосив Грамоту до всього українського народу і Закон про тимчасовий устрій. У цих документах він проголосив нову назву країни, новий уряд та ін.

У внутрішній політиці П.Скоропадський задовільняв інтереси великих поміщиків, промисловців, банкірів тощо. В свою чергу обмежував права робітників та селян, які були більшістю населення. Країна фактично повернулася до порядків царських часів. Звісно у деякому сенсі це можна відзначити як мінус.

У зовнішній політиіці Гетьман був повною марионеткою та не міг нічого робити самостійно.

Єдиною сферою, де Скоропадський міг приймати самостійні рішення - культура. Він взяв курс на українізацію та відродження української культури. Відкрив 150 українськиї гімназій, відкрив 2 університети - у Києві та Кам'янець-Подільському. Головним досягненням Павла Скоропадського стало - відкриття Української Академії наук на чолі з В.Вернадським. Це стало великим поштовхом для розвитку України, адже ми мали власну Академію Наук! Це дуже великі та значущі заслуги останнього Гетьмана України.

Але діяльність на цьому не закінчилася. Після програшу у ПСВ країн центрального блоку, він мав змогу вже самостійно приймати рішення. Але вирішив відмовитися від незалежності та об'єднатися з Великою Росією за для боротьби з більшовизмом. Після цих дій народ фактично повстав проти нього. Згодом він втратив владу під тиском Директорії.

Можна зробити висновок - що Скоропадський робив щось і добре, щось і погане. Але однозначно можна сказати, що він любив Україну.

Объяснение:

4,6(59 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
В древней Греции и Риме сложилось общество, не похожее на общества других стран древности. Древние греки называли его словом «полис» и видели в наличии у себя именно такого общества главное отличие эллинов от варваров, полиса не имевших. Вслед за немецкими учеными XIX века слово полис часто переводится как город-государство. В связи с этим главная особенность античной жизни заключается в том, что каждый город был самостоятельным государством, жившим по своим собственным законам (автономия) . Важнейшей его характеристикой выступает наличие акрополя, стен, агоры, общественных зданий и т. п. При этом обращают особое внимание на то, что античный город в своей основе был не промышленным (ремесленным) или административным центром, а поселением земледельцев, созданным для обороны от врагов. Позднее в большинстве полисов сельское хозяйство преобладало над ремеслом, а земледельцы были основой античного общества, наиболее почтенной его частью.

Одновременно с таким пониманием полиса современные ученые возвращаются к представлениям о нем самих древних греков, которые считали, что полис - это не стены, а, прежде всего люди, гражданский коллектив. Римляне называли свое общество объединением граждан (civitas от латинского слова civis - гражданин) или просто римским народом (populus Romanus). Поэтому слово полис можно переводить как гражданская община.

Полис представлял собой как бы единство в трех лицах: государство, город, община. Недаром у индоевропейских предков античных народов числу «три» придавалось магическое значение. Правда, в последнее время появилась тенденция рассматривать античную гражданскую общину как догосударственное образование. Такой подход плодотворен тем, что позволяет обосновать уникальные особенности античной общественной жизни и культуры растянутостью периода становления зрелой государственности.

Важнейшую, определяющую все стороны общественной жизни черту античной государственности составлял ее общинный характер. Сравнительно небольшие размеры первоначальных античных городов, возникших для охраны от соседей собственных земельных угодий, определяли ценность для общества каждого его члена. Поэтому существовала целая система взаимных прав и обязанностей между обществом и личностью. Важнейшими из этих взаимосвязанных прав-обязанностей были:

а) право на земельную собственность,

б) участие в защите родных рубежей,

в) участие в политической жизни, то есть в управлении обществом.

Человек, обладавший этими правами, считался гражданином. Как и полис, античный гражданин был един в трех лицах: собственник, воин и обладатель политических прав (политика от слова «полис») . Права гражданина были и его обязанностями, пренебрежение ими могло повлечь за собой лишение гражданства или другое наказание, связанное с поражением в правах. Гражданский статус - одно из высочайших достижений античной цивилизации, повторенное лишь западноевропейским обществом нового времени. В других обществах древности и средневековья степень приобщения населения к собственности, военному делу и управлению была обусловлена жестко фиксированным сословным статусом или приобщенностью к государственному аппарату. Поэтому там единство общества отступало перед сословно-классовым делением. В античном гражданском коллективе само общество выступало в роли аппарата управления, сословное деление было лишь намечено, а равенство членов гражданской общины (то есть их единство) , наоборот, подчеркивалось правом и общественной психологией. Небольшие размеры полисов позволяли сделать соблюдение прав и обязанностей внутри гражданского коллектива достаточно эффективным. Сословно-классовое деление было, как бы выведено за пределы гражданского общества.
4,5(9 оценок)
Ответ:
Dimo558
Dimo558
06.07.2021

Авгієві стайні У грецькій міфології Авгієві стайні — обширні стайні Авгія, царя Еліди, які протягом багатьох років не прибиралися. Очищені від смороду були в один день Гераклом. Він направив через стайні річку Алфей, води якої і забрали усі нечистоти. Міф цей вперше повідомлений старогрецьким істориком Діодором Сіцілійським. Виниклий звідси вираз «Авгієві стайні» виражає вкрай запущене приміщення, а також справи, що знаходяться у крайньому безладі

Творити на свій образ і подобу Вираз із біблійної легенди про створення людини: "І сказав бог: створимо людину на образ наш, на подобу нашу" (Буття, 1, 26). Значення вислову: уявляти, створювати щось, виходячи з власних ідеалів.

Первородний гріх В іудейській і християнській релігіях - гріх Адама і Єви, "перших людей" на землі, що, порушивши заповідь бога, з'їли плід з дерева пізнання добра і зла, чим накликали божий гнів на все людство. Цей вираз набув переносного (іронічного) значення: тяжкий злочин.


4,7(69 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ