Авторитари́зм (лат. autoritas — повна влада) — режим правління, за якого всю чи більшу частину влади зосереджено в руках однієї особи чи групи осіб. Роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. Характерною рисою є зведення нанівець місцевого самоврядування, застосування репресій і терору. Крайня форма авторитаризму — тоталітаризм.
Авторитаризм, як форма політичної влади часто поєднується з автократією (Форма ставлення до влади) і диктатурою (Форма здійснення влади), хоча це не обов’язково. Наприклад, будь-яка революція, в тому числі демократична, буде проявом авторитаризму (оскільки революція відбувається тоді, коли наявна правова система не може впоратися з поточною ситуацією, а іншої правової системи поки не існує; революція повністю ламає наявну правову систему і, перебуваючи, таким чином, у правовому вакуумі, авторитарно оголошує себе носієм влади).
Объяснение:
В раннем средневековье основными центрами городской культуры были-Южный Казахстан и Семиречье. Средневековый город состоял из трех частей. Центральная часть города называлась- цытадель здесь располагалась ставка правителя города. Эта часть города имела мощную оборонительную систему, большие красивые залы, большие хранилища. Вторая часть города носило название- шахристан эту часть заполняли знатные городские жители. Ко второй части примыкала третья часть города- рабад, которое в основном состояло из ремесленников.
(тут неверно сформулирован текст, поэтому точно утверждать нельзя). Этот район города тоже был защищен высокой стеной.