14. Первая экспедиция Пахтусова на Новую Землю
(1832–1833)
Опись западного берега Новой Земли, произведенная Литке во время четырехкратного плавания у ее берегов в 1821–1824 гг., возбудила интерес к продолжению гидрографических исследований на севере.
Действительно, опись Литке не могла удовлетворить нужды мореплавания, требовавшие подробных описаний бухт, проливов, островов и якорных мест. Экспедицией Литке подробно был описан только Маточкин Шар, причем оказалось, что опись этого пролива, сделанная Розмысловым, достаточно точна. Что касается описи остальной части западного побережья Новой Земли, то Литке, проходя вдоль него на корабле, мог в сущности определять, частью по обсервации, частью по счислению, лишь особо выдающиеся в море мысы и приметные места побережья. Таким образом, Литке для составления карты Новой Земли, очевидно, пришлось вмещать между пунктами, координаты которых им были определены, подробности берегов лишь по рассказам бывалых людей и по их рукописным картам.
Между тем описи берегов, произведенные Врангелем, Анжу, Ивановым и Бережных либо сухопутными партиями по береговой черте, либо морем вблизи берегов на малых судах, дали прекрасные результаты. С таким же успехом Сарычев производил опись берегов Охотского моря и некоторых Алеутских островов на местных байдарах.
И вот в 1828 г. подпоручик корпуса флотских штурманов Илья Автономович Бережных, участвовавший с лейтенантом Анжу в описи Новосибирских островов и берега от Печоры до Канина Носа, подал проект описи Новой Земли по суше на оленях. В 1829 г. подпоручик Петр Кузьмич Пахтусов, проработавший в экспедиции Иванова четыре года, в свою очередь выдвинул проект описи Новой Земли на малом судне. Проект Пахтусова как более простой был одобрен в Петербурге.
Объяснение:
Китайська цивілізація
У сучасному світі дедалі більшого значення набуває Китай, який є водночас однією з найстаріших цивілізацій, що вижили, бо існує вже майже п'ять тисячоліть. У світових засобах масової інформації про нинішній Китай часто говорять як про "головний феномен" і водночас "великого невідомого XXI ст.". Дехто згадує попередження Наполеона Бонапарта: "Коли Китай прокинеться - світ затремтить". Ця культурно-історична спільнота викликає величезну увагу вчених, бо вже стала реальною силою, що впливає на майбутнє людства. Достатньо сказати, що в пій державі з населенням понад 1,3 млрд зосереджено одну п'яту людства, а також третину всіх працюючих на Землі. І це без достеменних відомостей про мільйони тих китайців, які живуть і працюють в більшості інших країн. Рух китайської історії схожий на спіраль, що поступово розкручувалася і набувала дедалі більшого обсягу: від циклу до циклу зростали її народонаселення, площа оранки, обсяги виробництва. А далі - поширення розселення не тільки на сусідні землі, а й далеко від власних кордонів, вплив на світову економіку і фінанси.
